Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Богослужіння

11.10.2017

«Монашество — це блаженство»

001У день пам’яті преподобних отців Печерських, що в Ближніх печерах почивають, торжества в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі очолив її Священноархимандрит Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Напередодні свята в Успенському соборі обителі Блаженніший Владика очолив всенічне бдіння з літією, яку звершив митрополит Павел. Під час вечірнього богослужіння Первосвятителю співслужили: Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископи: Бучанський Пантелеімон, Макарівський Іларій, Ірпінський Климент, єпископи: Бородянський Варсонофій та Фастівський Даміан, а також братія і гості монастиря в священному сані.

Ранню Божественну Літургію в Ближніх печерах очолив благочинний обителі архімандрит Антоній. Після закінчення Літургії була відслужена панахида по покійній братії монастиря.

Божественну Літургію у Великій церкві очолив Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій, якого перед богослужінням біля Святих врат зустрічали Намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим, архієпископи Бучанський Пантелеімон, Макарівський Іларій, Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, Ірпінський Климент, єпископ Фастівський Даміан, братія і гості Лаври у священному сані.

Після читання Євангелія Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до парафіян і паломників зі словом проповіді, розповівши про сьогоднішнє свято, про подвиг святих Печерських, про життєвий шлях одного з засновників Печерської обителі святого Антонія Печерського, який почав свій монашеський шлях на Горі Афон і заснував на Київських пагорбах перший монастир. «Преподобні Печерські — це наші молитовники і наші захисники перед Богом, — продовжив Первосвятитель. — Це наш приклад, який ми повинні в міру своїх сил наслідувати. Преподобний Антоній є засновником руського монашества, тобто не тільки цієї святої обителі, а й усіх монастирів, які були і є на Святій Русі. Багато хто задає питання, що таке монашество? На це питання є багато відповідей. Одні кажуть, що це постійна молитва, інші кажуть — це розумний і помірний піст, але піст на все життя, треті кажуть, що це служіння Богу і служіння ближньому, інші кажуть, що це нестяжання і зречення від усіх мирських багатств і скарбів, і проведення в цьому нестяжанні всього свого життя. У одного отця запитали, що таке монашество, і він відповів: «Монашество — це блаженство». І сьогодні ми чули Євангеліє, в якому говорилося про заповіді блаженства. Монах завжди ставить вузькі рамки обмежень. І як він може і в цьому малому просторі знайти собі блаженство, якщо в світі ці рамки набагато ширші, і людина не відчуває блаженства? Коли людина приходить в монастир, вона починає своє життя з того, що вона віддається послуху, живе не зі своєї волі, а за тим, що їй говорить священноначалля. Вона починає обмежувати себе і боротися з гріхом. Внаслідок цієї боротьби з’являється осмислення того, хто людина є насправді, і пізнання Господа. Людина дослідно усвідомлює, що без Бога вона — ніщо. Це усвідомлення своєї нікчемності і повної залежності від Бога називається вбогістю духовною, яка є блаженство».

Розповівши на прикладі заповідей блаженств про те, як монах поступово досягає вдосконалювання, Блаженніший Владика додав, що саме в усвідомленні своєї гріховності монах досягає блаженства і радості, після чого завершив: «Преподобні жили в насолодженні Святим Духом. Вони йшли в затвор, йшли від світу і там знаходили те, що ми не можемо знайти в світі. Вони знайшли там Бога. Бог був з ними. Він наповнював їх Своєю благодаттю і силою. Він втішав їх. І вони нічого іншого не хотіли, крім як перебувати в цьому блаженстві. Тому, дорогі браття і сестри, іноки, пам’ять яких ми сьогодні звершуємо, є для нас тим прикладом, який кожен з нас у міру сил повинен наслідувати. Один в один ми ніколи не станемо схожими на них, але в чомусь наслідувати ми ж можемо. Хоча б в терпінні. В терпінні того, що Бог нам посилає, без всякого ремствування і нарікань на Бога, навіть якщо щось здається нам несправедливим. Не потрібно довіряти своїм почуттям, зіпсованим гріхом, не потрібно довіряти своїм міркуванням, які також перекручені гріхом і гординею, а потрібно віддаватися волі Божій і дякувати за все Богові, пам’ятаючи про те, що Бог є любов і абсолютне добро. І якщо від Бога навіть виходить щось гірке для нас, то воно приносить людині добре, воно приносить людині радість, якщо ми все це з вдячністю приймаємо! За молитвами преподобних Печерських Господь і нас сподобить цієї вічної радості і блаженства в Христі Ісусі, Якому від нас слава, честь і поклоніння на віки віків!»

Під час богослужіння була звершена дияконська хіротонія.

Після закінчення Літургії був звершений хресний хід до Ближніх, або як їх ще називають — Антонієвих печер, де Предстоятель очолив молебень, після якого окропив всіх молільників святою водою, а архідияконом було проголошено многоліття всьому освяченому собору. З нагоди свята силами братії Києво-Печерської Лаври для прихожан і паломників була приготовлена трапеза.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Теми

Предстоятель престольне свято cross procession аудіо

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: