Студія звукозапису розпочала свою роботу 31 травня 2005 року.

До цього часу записи лаврських піснеспівів у виконанні зведеного хору студентів КДАіС та братії Лаври під управлінням архідиякона  Димитрія Болгарського або ієродиякона Геронтія (Борисевича) проводилися різними звукозаписними компаніями. У той же час записи здійснювалися просвітницьким відділом Лаври, очолюваним на той момент ігуменом Лонгіном (Чорнухою).

---

До 2005 року виникла необхідність у створенні власної студії звукозапису, на якій можливо було б реалізувати свої проекти, зберігати права Лаври на створені проекти і дотримуватися авторських і суміжних прав авторів і виконавців.

Спочатку студії як такої не існувало — в пристосованому приміщенні був один стіл, стілець і комп’ютер. Але назва — звукостудія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври закріпилася з самого початку і залишилася такою ж до сьогоднішнього дня, засвідчуючи про свою приналежність до найбільшої православної святині. Творчі задуми і проекти створювалися в Лаврі, а запис, зведення та мастеринг на перших порах здійснювалися звукорежисерами студії звукозапису «Альянс» (м. Київ), Сергієм Грачовим, Тимуром Полянським і Юрієм Дьогтєвим (1973-2012 рр.).

Студія тісно співпрацює з лаврським видавничим відділом, який виконує редакторську роботу по всім проектам студії. Видавництво будь-якого проекту можливо тільки після благословення Намісника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.

За якість кінцевого аудіопродукту, правильність оформлення документації, практично за весь творчий технологічний процес несе відповідальність Ольга Старшевська — режисер звукостудії. Через деякий час в студії з’явилася Юлія Мартинова, яка на початковому етапі роботи студії займалася всім, що пов’язано з діловодством.

Першим альбомом студії стала літературно-музична композиція «До Богородиці з любов’ю». Вона присвячена історії земного життя Пречистої Богородиці, Її допомозі людському роду з часів Євангельських подій і до сьогоднішнього дня.

Працюючи над альбомом, автори проекту прагнули знайти гармонійне поєднання смислового наповнення тексту, музичного супроводу і церковного співу. Максимально використано різноманітність церковної творчості. В першу чергу — хорові твори Києво-Печерської Лаври, Почаївської Лаври, Московського подвір’я Троїце-Сергієвої Лаври, в проекті тричі звучить спів «Богородице Діво, радуйся» з альбому «Благословенна Оптина» у виконанні оптинского насельника ієромонаха Василія (Мозгового). У той же час використовувалися музичні твори, написані спеціально для цього проекту чернігівським композитором Олександром Корзаченком, авторські пісні Анни Піркової з альбому «Чиста вода». Діти з недільної школи при Київській Духовній Академії і Семінарії спеціально для проекту малювали картинки-подарунки Матінці Божій, і їх малюнками була оформлена обкладинка диска. Особливу участь в проекті брав ігумен Лонгін (Чернуха). Під керівництвом отця Лонгіна та висококваліфікованих редакторів видавничого відділу Києво-Печерської Лаври сценарій знайшов свій остаточний вигляд і був затверджений керівництвом. Завдяки щирому бажанню всього творчого колективу внести свою, нехай маленьку лепту в прославлення Божої Матері, робота вийшла щирою і теплою.

Композицію рекомендують для прослуховування в недільних школах. Знайшла вона своїх слухачів також серед молоді і старшого покоління.

Не випадково перша робота звукостудії була присвячена Пречистій Діві Марії. Цим призивалося благословення Пресвятої Ігумені Києво-Печерської на подальші труди.

Наступним етапом з’явився випуск збірок: альбом «Вічна пам’ять героям» у виконанні камерного хору «НІКА», альбом «Русь свята храни віру православну» молодіжного хору Києво-Печерської Лаври, альбом «Світ» — хоровий спів чернігівського Свято-Воскресенського храму.

У жовтні 2007 року в Трапезному храмі в ім’я преподобних Антонія і Феодосія Печерських пройшов Другий міжнародний фестиваль православної хорової творчості «Глас Печерський». Студією звукозапису Києво-Печерської Лаври за допомогою одного з провідних звукорежисерів України О. П. Мокрицького був здійснений запис зарубіжних хорових колективів. Гості древньої обителі люб’язно погодилися взяти участь у запису і працювали самовіддано. Протягом двох днів вдалося записати два повноцінних диска. Були докладені величезні душевні і фізичні зусилля, але відчувалося, що Сама Пресвята Богородиця допомагала. Фахівці розуміють, що такий обсяг роботи в короткі терміни виконати якісно дуже важко. Аудіопроект називається «Чотири країни — одна Лавра. З любов’ю: Грузія, Румунія, Сербія, Латвія». Така назва була вибрана не випадково. Колективи працювали не тільки з повною самовіддачею, вони працювали з любов’ю до тієї святині, в стінах якої співали.

Написані і випущені дві музичні казки для дітей віком від 4-х років: «Казка про маленьку Лучію і великий незрозумілий світ людей» і «Антошине Різдво» — добрі і повчальні історії, пов’язані з Лаврою. У кожній казці по шість пісеньок. У казці «Антошине Різдво» окремими треками надані мінусовки (мелодії без вокалу) всіх пісень, а у вкладиші надані слова пісень. Таке рішення дозволяє використовувати музичний матеріал в Різдвяних виставах для недільних шкіл.

Обкладинку до казок оформляла Марина Шевченко — третій штатний працівник студії.

Музику до «Казки про маленьку Лучію і великий незрозумілий світ людей» написав Олександр Корзаченко (композитор, регент церковного хору, керівник вокального гурту «Vitamine»).

Музику до казки «Антошине Різдво» написав композитор Олег Петров, який став  штатним співробітником студії.
Основна спрямованість робіт студії — просвітницька:

• проповіді;
• бесіди;
• аудіокниги;
• казки;
• записи хорових колективів;
• літературно-музичні композиції за житіям святих.

У 2009 році вийшов перший в студійній історії науково-популярний фільм-лекція «Євангеліє і кібернетика. Духовність та інтелект». Епіграфом до цієї роботи служать слова святителя Луки (Войно-Ясенецького) — видатного вченого, професора, лауреата Сталінської премії 1-го ступеня, прославленого в лику святих: «Звідки походить поширена думка, що наука суперечить релігії? Пр ичиною цього є поверхове знання як в області науки, так і в області релігії, і цим підтверджується думка: «Істинне знання приводить до Бога, а напівзнання — віддаляє від Нього».

Останнім часом в світі зріс інтерес до колекцій раритетних носіїв запису — фонографічних циліндрів і грамофонних платівок, які лежали забутими або покинутими. Багато записів на цих носіях були втрачені в результаті поломок, спресованості і інших пошкоджень.

У 2011 році вийшов аудіоальбом під назвою «Скарбниця православної духовної музики».

Для того щоб цей проект побачив світ, лаврською студією звукозапису була проведена реставрація дореволюційних платівок. На них записані церковні хорові твори у виконанні київськими, московськими і санкт-петербурзькими церковнини хорами, що вже стали легендарними. Вони яскраво і колоритно розкривають особливості різних шкіл (Київської, Московської, Ленінградської) і напрямків (обіходні і гласові наспіви, стародавні монастирські розспіви, партесні авторські твори) церковного хорового мистецтва початку ХХ ст.

Робота присвячена 100-літтю виходу оригіналів. Співробітники студії (Ольга Старшевська, Юлія Мартинова (Королюк) і Марина Шевченко (Спіріна)) виступили в якості реставраторів: ватним тампоном, змоченим в дистильованій воді, акуратно міліметр за міліметром звільняли платівки від вікового пилу, працювали в рукавичках і з лупою. Таким чином відновили десять музичних платівок.

Співробітники студії звернулися в Інститут проблем реєстрації інформації Національної Академії наук України,  де були оцифровані наші відреставровані платівки.

В результаті аналізу причин, які спотворюють якість відтвореного сигналу з використанням існуючої апаратури і принципів відтворення в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України,  був реалізований принципово новий метод високоякісного відтворення звуку з фонографічних циліндрів Едісона  і грамофонних платівок, який дозволяє відновлювати і реконструювати звуковий сигнал.

Інститутом була вирішена задача, яка має величезне наукове і культурне значення, а саме дає можливість зберегти для нащадків музичну культурну спадщину, ввести його в науковий обіг, зробити доступним широкому колу шанувальників музичного і виконавського мистецтва.

Священноначалля Лаври дякує директору інституту Петрову В’ячеславу Васильовичу (академік НАН України, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки)  за надану допомогу в роботі над цим проектом.

Звукорежисер Андрій Мокрицький зробив все можливе, щоб максимально очистити звучання запису від неприємного характерного потріскування, властивого старим грамофонним платівкам.

Можна сказати, що побічно цей проект став причиною однієї благої справи. Випускник КДАіС і Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського Роман Шнуренко провів дослідницьку роботу і написав супровідну статтю про історію створення хорових колективів, про керівників і знамениті співочі хори того часу, чиї відновлені записи звучать в збірнику. Крім цього Роман Шнуренко на Байковому кладовищі відшукав могили знаменитих регентів того часу: Василія Федоровича Татарова (1885-1950 рр.) — регента Софіївського собору і Михайла Олександровича Надеждинського (1875-1935 рр.) — регента Володимирського собору.

Р.  Шнуренко займався пошуками в надії знайти фото цих знаменитих і незаслужено забутих людей. Могила В. Ф. Татарова виявилася в жалюгідному стані. Надгробок розбитий, надгробна плита зламана і викинута. Роман Шнуренко з’ясував, що за могилою доглядала прихожанка Софійського собору . Вона відчувала, що життя підходить до кінця і зверталася в різні інстанції з проханням відновити надгробок і прийняти естафету по догляду могили В. Ф. Татарова. Лист виявився у регента і уставщика Києво-Печерської Лаври архімандрита Полікарпа (Ліненка), він передав лист благочинному храмів на кладовищах протоієрею Ростиславу Войцеховському. В результаті 25 травня 2012 року на Байковому кладовищі в рамках проведення Міжнародної Пасхальної асамблеї відбулася панахида та освячення відновленого надгробку. Напередодні дня поминання покійних на Світлій седмиці спільними зусиллями кладовищенського благочиння м. Києва та Національного заповідника «Софія Київська» на церковні кошти відновили надгробок. Автентичні написи на плиті були повністю скопійовані й відновлені на новому надгробку. Радує, що Господь дав можливість, займаючись проектом, співробітникам звукостудії стати причетними до такої благої справи.

На початку 2015 р. вийшла аудіокнига проповідей і бесід з батьками і дітьми священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького. Час написання проповідей — початок ХХ століття, але вони своєчасні і актуальні і сьогодні. На фоні вседозволеності і розбещеності нравів вони звучать витверезливо і злободенно. Стиль проповідей було вирішено не адаптувати до сучасних норм мови, зберігши особливості того часу, щоб дозволити слухачеві перейнятися і відчути дух епохи, почути самого священномученика, як він звертався до батьків і дітей.

Це далеко не повний перелік проектів, які були реалізовані  за час всього періоду існування студії. Тут йдеться саме про найбільш яскраві і знакові. У досить непростий час студія звукозапису продовжує свою роботу, щоб на духовному шляху зміцнити сучасників і зберегти безцінну спадщину для майбутніх поколінь.

Творчий колектив студії звукозапису продовжує свою роботу над новими проектами, орієнтуючись на духовне зміцнення своїх сучасників і на збереження унікальної духовної спадщини для майбутніх поколінь.

Сьогодні в штаті студії звукозапису працюють режисер Старшевська Ольга і звукорежисер Петров Олег, інші співробітники — позаштатні.

Видано молебні з акафістами, що проводяться в Лаврі. Першим побачив світ диск з молебним співом святій великомучениці Варварі. Щовівторка о 8.00 в Лаврі служиться Акафіст св. вмч. Варварі. У проекті звучить молебень з каноном і акафістом святій. Романом Шнуренко (випусник КДАіС і Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського) проведена дослідницька робота з вивчення історії обрітення і перенесення мощей святої великомучениці і написана супровідна стаття, яку планується видати окремою книгою.

За допомогою благодійників реалізуються нові проекти, такі як «Радість Вічності», «Се Тобі, Діво, “Радуйся” зовем», «Пасха вірних», планується запис нових.

У планах відкриття власної студії звукозапису, обладнаної сучасною апаратурою, де можна було б записувати авторські проекти, проповіді, начитувати лекції викладачів КДАіС. Для запису хорових колективів будуть традиційно використовуватися лаврські  храми, що славляться своєю прекрасною акустикою. Творчий колектив звукостудії відкритий для співпраці та спонсорської допомоги.

Старшевська Ольга