У четвер першої седмиці Великого посту в храмі всіх преподобних Печерських було звершено братське ранкове уставне богослужіння, за яким у вівтарі молилися Священноархимандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій і Намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел.

Увечері в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських Предстоятель Української Православної Церкви прочитав заключну — четверту частину Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, після чого звернувся до пастви з проповіддю.

Розповівши про старозавітну історію міста Ніневії, про те, як громадяни його за призовом пророка Іони оголосили піст, щиро і сердечно покаялися, і Господь урятував їх від бід і погибелі, Блаженніший Владика продовжив: «Господь помилував це місто заради великого покаяння. Велике покаяння загороджує великі гріхи. Наскільки наші гріхи великі чи малі — це ми самі можемо судити в якійсь мірі, і Господь їх знає. Але кожен повинен докласти старання, всіх зусиль, щоб каятися в тих гріхах, які ми маємо. Якщо ми каємося в повну силу — це є та міра покаяння, яку ми можемо і повинні приносити Богові. Нехай Господь допоможе нам, щоб час цього Великого посту ми провели в тілесному утриманні, в молитві, в покаянні, щоб сподобитися побачити славний день Світлого Христового Воскресіння!»

Намісник Святої Печерської обителі митрополит Павел звершив читання четвертої частини Великого покаянного канону в храмі святих страстотерпців Бориса і Гліба міста Вишгорода.

«Ще й ще раз Спаситель світу збирає нас в цьому святому храмі, — сказав владика Намісник, — збирає, щоб ми змогли побачити своє недостоїнство, і в той же самий час те милосердя, яке Господь дарує нам кожен день. Якби милосердя Боже не простягалося на нас щохвилини, то ворог роду людського диявол давно стер би нас з лиця землі».

Посилаючись на сторінки Священного Писання, митрополит Павел розповів про історію творення світу, яка прозвучала під час читання паремій на богослужіннях першої седмиці Великого посту, про створення людини, про те, як диявол спокусив Єву, і сталося гріхопадіння.

«Вигнання з Раю принесло нам хвороби, заздрість, війни, всілякі природні катаклізми, — продовжив владика, — і зараз ми продовжуємо знищувати навколишній світ, ми все більше порушуємо волю Божу, тим самим множачи біль і страждання. Але є милосердя Боже, Яке зійшло на землю в образі Боголюдини Ісуса Христа, Який приймає нашу плоть. І сьогодні від нас вимагається лише одне — покаяння, щоб Господь відкрив нам райські двері. Ми повинні задуматися про те, як ми живемо — по правді, за заповідями Божими, або віддаляємося від них. Зараз, в ці дні Великого посту, ми повинні постаратися вибрати єдино вірний шлях — шлях покаяння і молитви, щоб стати в майбутньому віці спадкоємцями чертогів Царя Небесного, уготованих всім, хто любить Його».

Крім того, владика Павел подякував правлячому архієрею Бориспільської єпархії ректору Київських духовних шкіл митрополиту Антонію за благословення молитися в цей день в цьому храмі, а також адресував слова подяки настоятелю храму святих Бориса і Гліба протоієрею Димитрію за його безперестанні труди з благоустрою приходського життя і молитви. Подякував він і пастві отця Димитрія, яка завжди знаходиться поряд зі своїм настоятелем, і яку він сам ніколи не залишає. «Нам необхідно спасатися всім разом, — сказав на завершення владика, — щоб в кінцевому результаті отримати нагороду від Бога в Царстві Небесному».

У відповідь отець Димитрій подякував владиці Павлу за молитви, за відвідування храму святих Бориса і Гліба, за мудрі і теплі слова повчання, за те благословення, яке преподав митрополит Павел всім, хто молився в заключний день читання на першій седмиці посту Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського.

Фотогалерея: