В день великого престольного свята Лаври — Благовіщення Пресвятої Богородиці на молодіжній зустрічі говорили про головну доброчесність, яку Цариця Небесна в повній мірі мала, тобто про смирення.

На запрошення куратора зустрічей архімандрита Гліба бесіду на тему: «Істинне і хибне смирення» провів настоятель одного з київських храмів протоієрей Олександр Проченко, з яким нещодавно відбулася розмова на курсах про справжню радість. Перш ніж перейти до основної теми, отець Олександр розповів про антипод смирення, а саме про гордість і про причини її виникнення: «Гордість має дуже давню історію. Згідно святоотцівського вчення цьому пороку піддався один з найбільших ангелів. Саме через гордість, замкнутість на своїй перевазі денниця відпав від Бога. Як це сталося, нам буде легше зрозуміти, коли згадаємо, як пропадає світло після спалаху через коротке замикання електрики. Так і занепалий ангел вирішив, що йому вистачить себе самого без Божественної благодаті, а в підсумку залишився ні з чим.

Небагато з нас зізнаються, що страждають такою великою пристрастю. Але давайте згадаємо, як ми любимо засуджувати інших. А засудження є явний прояв гордині. І це дуже небезпечний гріх, адже недарма в народі кажуть: “У чому засудиш, в тому і сам побудеш”. У житті ніколи не потрібно зарікатися і вважати себе гідними, тобто такими, що достояли до кінця. Тому дуже небезпечно в чому-небудь викривати або вчити інших, є велика ймовірність того, що самі опинимося в спокусах». Далі батюшка навів численні приклади того, як могли впасти навіть праведні люди по своїй гордині, а відомі святі щиро вважали себе останніми грішниками через смирення.

«Наше завдання тут в земному житті змирятися і каятися, — продовжив протоієрей Олександр. — Або сама людина самостійно упокорюється, або її проти її ж бажання змиряють життєві обставини. Часто наші проблеми виникають через те, що покірливо не просимо поради старших. Людина гордиться від неадекватного сприйняття реальності, від того, що сама не бачить своїх недоліків. Тому більш цінним виявиться порада від досвідчених християн, які не тільки можуть побачити нас з боку, але за нашою молитвою зможуть підказати те, що дійсно потрібно в даний момент. Також нас може спіткати лихо, коли не шукаємо причини в собі, а в зовнішніх обставинах, які ми не в змозі змінити».

Далі отець Олександр розповів, якими способами можна потроху отримати смирення, але закликав бути дуже обережними, щоб воно не стале хибне Також творячи добрі справи тільки напоказ, можна стати гордим: «Тільки діти можуть хвалиться тим, що для нас здається звичайним. Тому, якщо наші добрі справи стануть нормою нашого життя, ми не будемо через це пишатися, роблячи те, що і так повинні робити. Найкращим прикладом справжнього смирення для нас є Пресвята Діва, Яка незважаючи на Свої чесноти не величалася і удостоїлася стати Матір’ю Божою. За Її молитвами і заступництвом нехай сподобимося і ми цієї доброчесності, без якої не обходився жоден святий!»

На завершення бесіди наймолодша її учасниця виступила перед аудиторією, зачитавши вірш про Благовіщення.

Подякувавши виступаючим, архімандрит Гліб наостанок нагадав, що наступна молодіжна зустріч відбудеться наступної неділі, 14 квітня, в актовому залі Києво-Печерської Лаври. Початок молебню о 15:30. Перед молодими людьми виступить запрошений професор В. Чернишов на тему християнської поезії.

Фотогалерея: