Після традиційного співу акафісту, який очолив ієромонах Гліб, учасники молодіжки привітали з минулими іменинами куратора зустрічей. Після співу многоліття імениннику подарували ікону його небесних покровителів — святих Бориса і Гліба.

У зв’язку з прочитаним за Літургією апостольським Посланням (1Кор. 9:2–12) ієродиякон Піор розповів про діаконію — особливе соціальне служіння Церкви перших століть і сучасного періоду. В апостольський вік нею займалися спеціально призначені християни — диякони, «що займаються повним забезпеченням всього необхідного для звершення богослужінь, щоб нічого не відволікало священика від молитви. Також в коло обов’язків входили функціональні, адміністративні завдання», — уточнив отець Піор, відповідаючи на питання про історію дияконського служіння в Церкві.

Далі ієродиякон Анатолій продовжив розпочату минулого разу бесіду про святого великого князя Володимира. З його житієм пов’язана історія про прп. Мойсея Угрина, який, за словами помічника отця Гліба, «…вірою і правдою служив разом зі своїм братом Георгієм у благовірного князя Бориса, сина рівноапостольного Володимира». Розповівши про те, що його примусово перевезли в католицьку Польщу, де багата вдова схиляла до блудного гріха, отець Анатолій дійшов висновку: «…він присвятив себе Богові і зберіг цнотливість, за життя вже в Печерському монастирі допомагав іншим, а також і по своєму блаженному переставленні не залишає без допомоги в боротьбі з пристрастями».

Розповідь про житія продовжила Христина, нагадавши коротко про невиліковну хворобу іншого Печерського святого — прп. Пимена Багатохворобливого.

Учасники продовжили дискусію щодо основної теми зустрічі. Ієродиякон Піор поцікавився думкою молодих людей про те, на чому повинні будуватися відносини хлопця і дівчини до вступу в шлюб.

«Православне сповідування, взаєморозуміння і симпатія, спільні інтереси, терпіння при будь-яких обставинах, смиренність, допомога церковних Таїнств у боротьбі зі спокусами, довіра; потрібно любити іншого більше, ніж себе», — тема явно зацікавила присутніх, які охоче ділилися думками з важливого питання про підготовку до сімейного життя.  Також одна з постійних учасниць дала таку пораду: «З самого початку потрібно поблажливо ставитися до недоліків свого обранця чи обраниці. Почуття закоханості недовговічне, вщухає згодом, воно — вершина айсберга, а ось в сімейному житті набагато важливіше вміти жити з особливостями характеру і миритися зі звичками іншого, які є підводною частиною айсберга. Далі слово взяла Галина, перший раз присутня на зустрічі. Погодившись з почутим, вона побажала: «Завжди поступатися один одному і прощати, а головне для всіх — любити Бога».

Завершуючи бесіду з головної теми, один з гостей привів в приклад поведінку подружніх пар під час трагедії потоплення пароплава «Титаніка», коли, за його словами, «при корабельній аварії багато пар трималися один за одного до кінця і таким чином довели свою вірність до самої смерті». Ієромонах Гліб порадив бажаючим мати сім’ю не поспішати з вибором своєї половини, так як: «Не всі готові на подвиг, пожертвувати своїм життям заради любові».

Далі самі ведучі зустрічей продовжили тему, нагадавши про не менш важливі речі. Ієродиякон Анатолій підкреслив, що відносини нареченого і нареченої повинні бути такими, як говорилося в посланні апостола Павла, коли супутниця є сестрою у Христі, тобто виключаються дошлюбні близькі стосунки.

Ієродиякон Піор, розповівши про стадії, періоди у взаєминах, підкреслив, що «…приємно бачити літні пари, які прожили разом понад півстоліття, але зберегли любов, яка зовні проявляється в повазі і взаєморозумінні. Нелегку дорогу взаєможертвування подужає той, хто йде, але треба завжди йти вгору. Тому що в більш дорослому віці безкорисливі стосунки будуються важче, людина вже мислить більш меркантильно. У будь-якому випадку все повинно бути в контексті заповідей Божих. Найголовніше в любові — вірність», — підсумував виступаючий. При цьому тема відкрита для подальшого обговорення на наступних зустрічах.

Підбивши підсумок почутому, отець Гліб нагадав про майбутнє велике престольне свято Лаври Успіння Пресвятої Богородиці і запросив всіх на урочисте богослужіння в вечір наступної неділі.

На завершення зустрічі наймолодша учасниця на ім’я Надія продекламувала вірші про те, що завжди треба дякувати Богові.

Фотогалерея: