У свято Собора преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах спочивають, і святого благовірного князя В’ячеслава Чеського архієпископ Павел, Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, звершив Божественну Літургію в Свято-В’ячеславо-Людмилінському жіночому монастирі селища Левда. З благословення Блаженнішого Архієпископа Празького Христофора, Митрополита Чеських земель і Словаччини, який в ці дні перебував на зустрічі Предстоятелів Помісних Церков в Стамбулі, архієпископ Павел очолив Божественну Літургію в день престольного свята новоствореної обителі.

Це перше престольне свято для монастиря святих В’ячеслава і Людмили Чеських. Рік тому в селище Левда (неподалік від міста Карлові Вари) із Закарпаття приїхала нинішня настоятелька обителі з двома черницями. Митрополит Христофор благословив ігуменю Валентину на відкриття монастиря.

На сьогоднішній день обитель знаходиться на етапі становлення, але найголовніше, що є приміщення, в яких розташований храм, келії та інші необхідні для життєдіяльності монастиря споруди. Місцева влада надає монастирю всебічну допомогу. Так, наприклад, будинок, в якому розташовується монастир, був проданий православній громаді не за комерційної, а за балансовою вартістю. Таке розуміння з боку чеської влади істотно допомогло вирішенню проблем, з якими зустрічаються монахи, і сприяло подальшому розвитку православного монастиря.

Житіє Благовірного князя В’ячеслава Чеського

Благовірний В’ячеслав (він же Вінчеслав або Вацлав), князь Чеський, був онуком святої княгині Людмили, яка виховала його в християнській вірі. Отримавши прекрасну освіту від пресвітера Павла, учня святителя Мефодія, святий В’ячеслав володів слов’янською, латинською і грецькою мовами і був всебічно освічений. Батько його, князь Ростислав (Вратіслав) загинув в 920 році в бою з уграми (угорцями), і 18-річний В’ячеслав вступив на княжий престол.

Він керував мудро і справедливо, піклуючись про християнську освіту свого народу. Викуповуючи дітей язичників, проданих в рабство, він віддавав їх на виховання в християнському дусі. Князь В’ячеслав був миролюбний, почитав духовенство, прикрашав храми. Він багато потрудився для зміцнення християнства в Чехії. Він переніс мощі мученика Віта до столиці Чехії, Праги, побудував для них чудовий храм в ім’я святого Віта.

Німецьке духовенство, яке переслідувало раніше святителя Мефодія, протидіяло і святому В’ячеславу і налаштовувало проти нього заздрісних вельмож. Ці вельможі стали інтригувати проти В’ячеслава і вмовили його молодшого брата Болеслава зайняти престол. Щоб позбутися В’ячеслава, Болеслав запросив його на освячення храму. В’ячеслав відмовився вірити слугам, які попереджали його про змову. Він пішов в храм до утрені, і на порозі храму був убитий своїм братом і його друзями. Це сталося в 935 році. Порубане тіло святого В’ячеслава кілька днів лежало без поховання, чому народ обурювався і хвилювався. Мати, дізнавшись про вбивство В’ячеслава, поховала його тіло в церкві при княжому дворі. Кров, пролиту в церковних дверях, довго не могли відмити. Болеслав, ставши правителем, зайнявся викоріненням Православ’я в Чехії і насадженням католицтва. Він наполягав на служінні Літургії тільки латинською мовою. Під тиском народу, що вшановує В’ячеслава як мученика, братовбивця, мабуть, розкаявся і переніс його мощі до Праги, поховав їх в церкві святого Віта. Страстотерпець В’ячеслав разом з княгинею Людмилою вважаються покровителями Чехії.

Фотогалерея: