В один з особливих днів в році, коли всією повнотою Православної Церкви згадується одне з найбільших чудес Іісуса Христа — воскресіння праведного Лазаря, в Лаврі були звершені урочисті богослужіння.

Напередодні за вечірнім богослужінням у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських молилися Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, єпископ Баришівський Віктор, братія і гості Лаври у священному сані.

Особливістю цієї славословной служби є те, що під час утрені співаються піснеспіви недільного всенічного бдіння: тропарі після непорочних, під час яких звершується кадіння всього храму (його звершив митрополит Павел), співаються «Воскресіння Христове бачивши» і «Свят Господь Бог наш».

В саму Лазареву суботу Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павел у співслужінні братії Святої Печерської обителі в священному сані звершив ранню Божественну Літургію святителя Іоанна Златоуста в Хрестовоздвиженському храмі монастиря.

Після читання Євангелія владика звернувся до пастви і паломників зі словом проповіді, розповівши про те, ким був святий праведний Лазар і яке місце він і його сестри Марфа та Марія займають в євангельському оповіданні. Повідав митрополит Павел і історію воскресіння праведного Лазаря, який помер і вже чотири дні перебував у гробі, тому Церква і називає його Чотириденним, а також розповів про те, як склалося життя святого Лазаря після воскресіння, що йому судилося нести святительский хрест на кіпрській землі.

Владика продовжив: «Сьогодні образ воскресіння святого праведного Лазаря нам нагадує, дорогі брати і сестри, що і ми воскреснемо. Багатьох не торкнулося і не торкнеться тління. І свідченням цього є наші угодники Києво-Печерські. Приходять в старість тканини, дерево, розсипаються стіни, але вони залишаються свідками того, що благодать Божа справді діє в нас. Вони настільки ввібрали благодать Божу, що природа і стихії не можуть порушити цього. Господь дарує нам наших угодників для свідчення про вічне блаженне життя.

Господь ніколи не залишає нас ні на яких наших шляхах, нам потрібно тільки молитися про те, щоб ми самі не залишали Бога. Якщо ми навіть помиляємося у своїй гріховності, знаходимося на шляху неправди і невігластва, Господь чекає нас і нашого покаяння. Він не гасить свічку нашого життя, але як Чадолюбивий Отець чекає нас. Господь воскрес і нас співвоскресив, Він показав нам приклад у всьому і обов’язково зробить нас спадкоємцями Царства Небесного, якщо ми самі цього захочемо.

Лазарево воскресіння свідчить і про наше воскресіння. Все те, що ми чули сьогодні в Євангелії, показує, на якому шляху ми повинні стояти. Це — шлях істини і шлях істинний. Ним ми повинні йти, ні на мить не сходячи з нього, щоб в останній день дати гідну відповідь перед Господом і стати спадкоємцями вічних благ в Царстві Отця Небесного!»

Під час Літургії митрополит Павел звершив дияконську хіротонію насельника монастиря монаха Феогноста.

Після закінчення Літургії владика Павел подякував братії, які співслужили, за молитви, причасників привітав з прийняттям Святих Христових Таїн, всіх, хто молився за богослужінням, — з наступаючим святом Вербної неділі або Входу Господнього в Єрусалим і призвав на присутніх сьогодні в храмі Боже благословення.