Учасниками молодіжного зібрання цієї неділі розглядалися питання особливості ведення церковного життя, формування правильної церковної свідомості.

Після вступного слова про історію і сенс Православ’я запрошеним гостем — архієпископом Макарівським Іларієм було відзначено, що для християнина важливо не тільки дотримуватися православних традицій, слідувати певним вимогам поведінки зовнішнього характеру, а й мати християнську самосвідомість, потрібно правильно мислити. Владика закликав бути пильними особливо в наш час, тому що «…навколишній світ розмиває християнську свідомість».

Потім до обговорення долучилися всі присутні.

В першу чергу молоді учасники зустрічей поцікавилися про важливість духовного наставництва. Відповідаючи на питання, владика Іларій звернув увагу на важливість сповіді у одного і того ж священнослужителя, якому можна завжди відкрити душу і отримати від нього духовну пораду. Була висловлена така думка: «Людині важко говорити про себе правду, потрібен той, хто бачить її з боку і може завжди допомогти, підказати». На думку Його Високопреосвященства, такі духовні відносини допомагають людині позбутися самообману, в стан якого її намагається втягнути ворог спасіння — диявол. Владика застеріг: «Ми за своє коротке життя через свою гріховність майже всі навчилися обманювати, але у диявола більший досвід, він тонкий психолог і знає, як краще обдурити людину, щоб відвести від Христа і життя вічного».

Далі було поставлене на розгляд питання про те, які обов’язки накладаються на тих, хто прибігає до окормлення у духівника в наш час. В Православній Церкві зараз існують два підходи, дві традиції відносин між духівником і духовним чадом. Владика попередив про те, що потрібно розуміти різницю тих умов, при яких здійснюється духовне наставництво. За його словами, перший варіант таких відносин являє собою «…духовну пораду духівника — більш звичний сучасній віруючій людині підхід», в якому мається на увазі спільне обговорення конкретної проблеми і надання допомоги духівником в її вирішенні, але вибір тієї чи іншої дії залишається за духовним чадом, простіше кажучи, остаточне рішення завжди залишається за самою людиною.

Також відомий і інший підхід: «Беззаперечне виконання послуху», яке, за словами владики, в більшій мірі прийнято в середовищі монахів.

Крім того, розмова торкнулася також дуже актуального питання: як мирській людині виховати в собі навик постійності в молитві? Гість молодіжного зібрання архієпископ Іларій сказав про те, що молитва є природним станом душі, яка пам’ятає про свого Творця. Адам в Раю постійно розмовляв з Богом. Тому «…життя у Христі — це природно для людини». Відповідно, людина не може обмежитися тільки простим вичитуванням готових прописаних молитов. Молитва повинна знаходити відгук у душі, яка прагне в будь-який момент і за будь-яких обставин вигукнути: «Слава Богу за все!» При цьому молитися можна будь-якою мовою, але все ж краще мовою богослужбових текстів — церковнослов’янською мовою; тією мовою, якою молилися наші святі співвітчизники, наші предки. І саме через молитву ми можемо перейти до мети людського існування — до обоження.

Спосіб життя людини, згідно з висловлюванням святих отців, перебуває в стані нижче природного, куди було відкинуте людство з Раю після гріхопадіння. У праотців Адама і Єви до гріхопадіння був гармонійний, природний спосіб життя, відповідний до задуму Божого про Своє творіння. Впавши, людина відхилилася від істинного шляху, від істинного життя. Але прийшов Господь Ісус Христос і вказав істинний шлях, давши можливість стяжати кожній віруючій в Нього людині надприродний образ.

В якому ж настрої повинна знаходитися людина для того, щоб молитися правильно? Істинний стан християнина визначили численні святі отці, в тому числі і преподобний Іоанн Ліствичник. Владика Іларій уточнив свою думку: «Господь дає радіснотворную печаль, радіснотворний плач, як кажуть про це святі отці. Тобто потрібні одночасно і радість про Бога, і печаль про гріхи».

Про те, які цінності має нести культура людській душі, Високопреосвященніший Владика сказав: «У серці культури, в її глибинній основі повинна бути Євхаристія, тоді у нас буде формуватися цільне мислення», також він попередив про те, що слід чітко відокремлювати культуру, тобто справжнє внутрішнє благородство душі, спрямованість до Неба, від зовнішнього слідування певним правилам етикету, від уміння «себе подати». Друге, за словами виступаючого, на кшталт дресированому бездумному підкоренню встановленим звичаям, коли людина відтворює своєю поведінкою завчені правила етикету, що носять тільки зовнішній характер, не підкріплені внутрішнім, духовним стержнем.

Підвівши підсумки всьому сказаному, владика Іларій преподав усім учасникам зустрічі Боже благословення, закликав все в житті робити во славу Божу: «…щоб через наше добре ім’я славилось ім’я Творця!»

В кінці зустрічі учасники подякували владиці Іларію за цікаву бесіду і подарували на пам’ять картину.

Наступна зустріч відбудеться в актовому залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври в наступну неділю, 11 червня, в день заговин на Петрів піст.

Запрошуємо приєднатися нових учасників до обговорення духовних питань на наших «молодіжках». Нагадуємо про те, що дотримання вимог до форми одягу в монастирі стосується всіх без винятку відвідувачів Лаври.

Фотогалерея: