Прагнення до самоізоляції і акцент на зовнішніх обрядах, а не внутрішньому діланні було притаманне не тільки далеким від Православ’я течіям, в тому числі окультним, але також і на православному грунті виникали секти подібного характеру.

Одна з найтрагічніших епох РПЦ — виникнення і боротьба зі старовір’ям, наслідки якої видно досі. Цій темі була присвячена доповідь професора КДАіС Віктора Михайловича Чернишова.

Після молебню з акафістом Пресвятій Богородиці на честь Її ікони «Скоропослушниця», що служив архімандрит Гліб (куратор курсів), слово було надано гостю. Викладач КДАіС Віктор Чернишов розповів про передумови появи на Русі старообрядництва: «Суть цього явища — простота і неосвіченість багатьох наших предків. Після татаро-монгольської навали просвіта на Русі була в занепаді, центр народної освіти — Золотоверхий Київ був зруйнований. Поширенням літератури, яка збереглася, займалися напівграмотні переписувачі, які тільки примножували грубі помилки, зроблені в богослужбових книгах їх попередниками. Все це вело до розбіжності і навіть протиріччя в обрядовій частині церковного життя, яке лише зміцнювалося з часом.

Коли настало XVII століття, чимало обрядових традицій, що відрізнялися від традицій інших Помісних Церков, настільки вкоренилися в житті простого православного народу, що були зведені на рівень загальнообов’язкових догматичних істин, саме лише зовнішнє точне виконання яких повинно було приводити до спасіння. Не розуміючи суті того, що відбувається, патріарх Никон, котрий відрізнявся своїм крутим норовом, взявся виправляти розбіжності не стільки переконанням і поясненням помилок, скільки їх зовнішнім винищенням за допомогою погроз і застосування адміністративного ресурсу. Але як відомо, будь-яка дія викликає відповідну протидію. В народі лише зростала ненависть до знань, апокаліптичні настрої, і поява яскравих апологетів старовір`я не змусила себе довго чекати.

Відомий своїм ораторським талантом протопіп Аввакум, якого підтримували державна влада і бояри, вони ж і ненавиділи патріарха, став для простого народу носієм традицій. Спрямовані на нього гоніння з боку священноначалія лише утвердили його в статусі сповідника, такими ж здавалися і його послідовники. Прапором старообрядницького руху служило двоперстя, і за нього багато фанатично налаштованих віруючих були готові закінчити життя самогубством, аби не зрадити своїм псевдоправославним переконанням. Але це було питання обряду, а не догматики».

Підсумовуючи, професор Чернишов закликав всіх не шукати зовнішніх ворогів, присвячуючи їм всю свою увагу і сили, але боротися насамперед зі своїми особистими гріхами і молитися Господу про допомогу в духовному діланні, до якого покликаний кожен християнин, невпинно вести «невидиму брань» зі справжнім ворогом нашого спасіння — диаволом.

Після закінчення В. М. Чернишов відповів на всі питання присутніх, після чого слухачі просвітницьких курсів подякували гостю за те, що багато духовно корисного він дає. Нагадуємо, що наступна молодіжна зустріч відбудеться 17 листопада поточного року. Початок молебню о 15:30 в актовому залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (корпус № 45).

Фотогалерея: