Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Статті

28.03.2022

Нові розписи Успенського собору Києво-Печерської Лаври: досвід історичної реконструкції (частина 3)

Кондратюк А. Ю.

Стаття у скороченні, частина 2 (початок: частина 1, частина 2)

012Різьблений декор іконостаса Успенського собору, як це було типово для мистецтва українського бароко,  відзначається великою пишнотою. Серед елементів різьблення – виноградні грона, троянди, листя аканту й інші рослинні мотиви.

Усього для центрального іконостаса було написано 93 ікони. Найчастіше одну ікону писало кілька майстрів. При цьому було використано давню технологію темперного живопису з дописом олією. За зразки для відтворення ікон правили збережені в музеях України твори XVII – XVIII ст. – ікони і гравюри, зокрема, як було вже зазначено, копіювалися оригінальні ікони іконостаса Успенського собору зі збірки Національного художнього музею України.

В інтер’єрі Успенського собору  в північно-західній частині, поряд із приділом св. первомч. Стефана знаходиться невелика церква св. Іоанна Предтечі,  відтворена у формах давньоруської архітектури. Це невеликий чотиристовпний хрестовокупольний храм. Камінна кладка імітує кладку  opus mixtum, характерну для візантійської і давньоруської архітектури. Всередині, як і зовні, стіни храму непотиньковані.

001-2Замість великого кількаярусного іконостаса, типового для українського мистецтва доби бароко, в цьому храмі встановлено мармурову вівтарну перегородку. Її утворюють кілька колон, що тримають антаблемент. Бази колон – прямокутні стовпчики, прикрашені різьбленим орнаментом у візантійському стилі. Капітелі колон і антаблемент також декоровані різьбленням.

Обабіч царських врат розміщено  ікони Христа Вседержителя й Богородиці, виконані у “візантійському” стилі. Христос і Пресвята Діва презентовані на престолах, що надає образам більшої урочистості.

На першому поверсі, у північній частині знаходиться приділ св. архід. Стефана. Тут встановлено невеликий двохярусний іконостас у стилі українського бароко. Центральний намісний ряд з іконами великого розміру відділено карнизами від нижнього піднамісного та ікон верхнього ярусу. Нижній карниз вузький і плаский, він дещо виступає вперед над цоколем і спирається на стовпчики, прикрашені декоративним різьбленням. Верхній карниз широкий, декорований пишним різьбленим антаблементом.

003У намісному ряду – традиційні образи Христа Вседержителя і Богоматері. Друга ікона ліворуч царських врат – образ св. архід. Стефана, котрому присвячено приділ. Св. Стефан зображений  у вигляді юнака в ошатному дияконському одязі, подібному до вбрання українських дияконів XVII – XVIII ст. У лівій руці він тримає пальмову гілку – символ мучеництва. Цей святий за проповідування Слова Божого прийняв мученицьку смерть – був забитий камінням.

На північних дияконських вратах представлено священномученика Корнилія сотника  – цей святий перший з язичників прийняв хрещення від св. апостола Петра. Св. Корнилій зображений як чоловік похилого віку у єпископському вбранні із пастирським жезлом – патерицею. Правиця піднята у благословляючому жесті.

Ліворуч північних дияконських врат у намісному ряду представлено образ св. Фекли – рівноапостольної первомучениці, котра була  навернута до християнства самим св. апостолом Павлом.

На південних дияконських вратах презентований старозавітний мученик Авель – перший із народжених на землі, невинно вбитий своїм рідним братом Каїном. Він зображений у вигляді юнака в античному вбранні – хітоні й гіматії. Правиця притиснута до грудей. Угорі – зображення Всевидячого Ока, символу Св. Трійці в ореолі променів світла.

У верхньому ярусі іконостаса над царськими вратами знаходяться ікони на теми мучеництва відомих християнських святих. По центру – сцена побиття св. Стефана камінням.  Ліворуч – сцени катувань найбільш шанованих в Україні християнських мучениць. Серед них святі Агафія, Варвара й Катерина. Праворуч – свв. мчч. Феодор Стратілат,  Артемій, Федір Тирон,  Димитрій,  Георгій і Євстафій Плакида, що зазнають різних тортурів. Увінчаний іконостас іконою Воскреслого Спасителя, що вміщена в овальний різьблений картуш. Господа оточують Небесні Сили – ангели різних чинів. Декоративне обрамлення картуша вирішене у вигляді променів світла.

На першому поверсі, у південній частині Успенського собору знаходиться приділ св. ап. Іоанна Богослова. Іконостас тут за структурою подібний до іконостаса Стефанівського приділу. Ікони було виконано Олексієм Григоровим, Андрієм Гончаром,  Максимом Стороженко.

002На другому поверсі у південній частині хорів знаходиться приділ св. ап. Андрія Первозванного. Тут встановлено невеликий двохярусний іконостас, який включає намісний, цокольний (антепендіум) і страсний ряди.

Центральний намісний ряд з іконами великого розміру відділено карнизами від нижнього піднамісного ряду та ікон верхнього ярусу. Нижній карниз вузький і плаский, дещо виступає вперед над цоколем і спирається на різьблені. Верхній карниз широкий, декорований різьбленим антаблементом.

Зображення св. ап. Андрія презентоване у намісній іконі праворуч царських врат. Він зображений як сивобородий старець із своїм головним атрибутом – хрестом у вигляді літери “Х” (“Андріївським хрестом”).

001В іконостасі у цьому приділі представлено також сцени мученицької смерті апостолів. Зокрема, сцена прив’язування св. Андрія до хреста зображена на іконі верхнього ярусу в правій частині над південними дияконськими вратами.

На дияконських вратах вміщено образи свв. мучеників – благовірних князів Бориса і Гліба, синів великого князя Київського Володимира. Образ самого св. Володимира – це друга ікона ліворуч північних дияконських врат у намісному ряду.

У верхньому ярусі над царськими вратами презентована ікона “Розп’яття”, обабіч розміщено ікони на теми мучеництва св. ап. Андрія і св. ап. Петра. Ці ікони великого розміру і мають вигадливу форму.

Вертикальні членування іконостаса утворені низкою півколон, що розміщені одна над одною. В антепендіумі ці півколони прості прямокутні з накладними різьбленими прикрасами. У намісному ряду і верхньому ярусі вони вишукані, з ажурним різьбленням. Увінчаний іконостас фігурою св. ап. Андрія.

001-2На другому поверсі  у північній частині хорів знаходиться Преображенський приділ. Тут встановлено невеликий двохярусний іконостас, який включає намісний, цокольний і пророчиий ряди.

Центральний намісний ряд з іконами великого розміру відділено карнизами від нижнього піднамісного  та ікон верхнього ярусу. Нижній карниз вузький і плаский, він дещо виступає вперед над цоколем і спирається на різьблені консолі – стовпчики з вигнутими ніжками. Верхній карниз – широкий, декорований різьбленим антаблементом.

У намісному ряду – традиційні образи Христа Вседержителя і Богоматері. Друга ікона ліворуч царських врат – образ свята Преображення Господнього, якому присвячено приділ. Над царськими вратами – невелика ікона “Покладання Христа в труну”.

На північних дияконських вратах презентовано образ розважливого розбійника, що був розп’ятий разом з Іісусом. Він зображений у гіматії, що накинутий на оголене тіло, з дерев’яним хрестом у правиці і сувоєм в опущеній лівій руці. На південних дияконських вратах – образ св. апостола Петра, що  зображений як сивобородий старець. Правицею притискає до грудей в’язку ключів, лівою рукою підтримує книгу.

Угорі, праворуч над дияконськими вратами розміщено невелику ікону вигадливої форми “Вогняне сходження пророка Іллі”. Зображено вогняну колісницю з пророком. З його плечей  спадає милоть (плащ). У нижній частині – учень св. Іллі пророк  Єлисей, котрий підхоплює милоть і разом із нею отримує пророчий дар.

Ліворуч дияконських врат у намісному ряду  – складна алегорична композиція “Благословите древо, иже бисть правда”, виконана у відповідності до настанов барокової естетики й поетики. Зображено дерев’яний хрест, що стоїть на хмарах. У верхній його частині – образ Спаса Нерукотворного. Під ним – зображення Св. Духа у вигляді голуба в ореолі променів світла. Угорі – Всевидюче Око у вигляді золотого трикутника у сяйві променів світла – символічне зображення Бога Отця. Обабіч хреста,  в овальних медальйонах – знаряддя Страстей Христових. Під цією складною композицією, у цокольному ряду іконостаса – невелика ікона “Несіння хреста”, що продовжує страсну тематику.

У верхньому ярусі над царськими вратами – ікона “Відсилання учнів на проповідь”, що презентує Христа і дванадцять апостолів. Це зменшена копія композиції стінопису Троїцької надбрамної церкви 20-30-х рр. XVIII ст.

Праворуч, у цьому ж ряду – образ св. прор. Мойсея, ліворуч – зображення  св. прор. Аарона. Ці ікони великого розміру і мають вигадливу форму. У цьому ж ярусі обабіч царських врат – позолочені скульптурні зображення херувимів.

Увінчаний іконостас композицією, що презентує сюжет Преображення Господнього. У центрі – фігура Христа, обабіч – звернені до Нього пророки Мойсей та Ілля. Нижче – фігури апостолів Петра й Іакова (праворуч) та Іоанна (ліворуч), що представлені у динамічних позах.

У північній частині трансепта Успенського собору в окремому кіоті   знаходиться образ Пресвятої Богородиці “Державної Київської”: Діву Марію презентовано на Престолі, на колінах Вона тримає Немовля Іісуса. Ікона була написана у 2004 р. з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви (+2014).

Кондратюк А. Ю. (Київ), к. мист.,

начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: