13 травня — день пам’яті Святителя Ігнатія Брянчанінова

Святитель Ігнатій Брянчанінов — духовний вчитель і наставник, чиї твори вважаються джерелом живої води для ченців і мирян. Його твори містять глибоке розуміння православного вчення, адаптоване до умов сучасності. Особливо важливим вважається «Приношення сучасному чернецтву», рекомендоване як настільна книга ченців. Його подвиг, вчення про покаяння та духовне керівництво викликали глибоку пошану у сучасників і залишаються актуальними донині.

Вивчаючи життя і творіння святителя Ігнатія, мимоволі схиляєшся перед величчю його духовного образу.

У ньому ми бачимо рідкісне поєднання багатьох природних дарувань і набутих довічним подвигом християнських чеснот. Святитель Ігнатій був причасником і благодатних дарів. Від природи він мав світлий розум, любляче серце і поетичний талант. Ці дарування він не приніс у жертву суєті й тлінню, а присвятив Богові та ближнім. Від юності він із рідкісним самозреченням віддав себе на служіння Господу і Його Святій Церкві.

Цілковито керуючись у своєму подвижницькому житті моральним Переданням Православної Церкви, святитель-аскет досвідно осягнув подвиг покаяння, досяг успіху в умному діянні, стяжав любов до ближніх і Бога, набув рідкісної розсудливості та багатьох інших чеснот.

Здатність владики Ігнатія бачити стан людських душ і провадити їх до спасіння, а також його проникнення в майбутню долю Церкви є дивним і благодатним даром. Усі перелічені та багато інших дарувань святителя привертали до нього людей, які мали спрагу духовного життя. Найкращі сучасники бачили в ньому істинного світильника християнства і всією душею прагнули приліпитися до нього. Багато ревних іноків, релігійна інтелігенція і простий глибоко віруючий народ становили велику духовну сім’ю богомудрого Архіпастиря.

І нині багато іноків і мирян знаходять у творіннях святителя Ігнатія джерело живої води, що втамовує духовну спрагу.

Для монашествуючих святитель Ігнатій був і є в повному розумінні слова «учителем іноків». Його «Приношення сучасному монашеству» має бути настільною книгою для кожного інока, який бажає йти шляхом правильного тілесного і духовного подвигу. У цьому фундаментальному творі, заснованому на багаторічному особистому досвіді монашого життя, святитель Ігнатій виклав святоотцівське вчення, застосовне до умов XIX, а нині й XXI століття. Він зумів кришталево чисто передати православне вчення, пристосувавши давні настанови до реалій сучасного йому монашества.

Святитель Ігнатій особливо дорогий інокам «останнього часу». Його творіння — це духовний заповіт, звернений до всіх, хто шукає спасіння в епоху духовного зубожіння. Його називають «учителем покаяння», бо його вчення ґрунтується на євангельському шляху смирення і богопізнання.

Для сучасних іноків святитель Ігнатій залишається незаперечним авторитетом, який указує безпечний шлях у духовному житті, застерігаючи від прелесті та лжедуховності. Його настанови допомагають монахам зберігати вірність святоотцівській традиції в умовах, коли зовнішнє подвижництво вже недоступне, але внутрішнє діяння необхідне як ніколи.

Творіння святителя Ігнатія Брянчанінова — це світильник, що освітлює шлях монашествуючих до спасіння в останні часи Церкви.

Преподобний Варсонофій Оптинський:
«Коли я читаю його твори, я дивуюся воістину ангельському розуму, його дивовижно глибокому розумінню Священного Писання. Я якось особливо прихиляюся до його творів; вони особливо привертають до себе моє серце, мій розум, просвітлюючи його істинно євангельським світлом».

«П’ятий том творів єпископа Ігнатія містить у собі вчення святих отців стосовно сучасного монашества і навчає, як слід читати писання святих отців. Дуже глибоко дивився єпископ Ігнатій і навіть, мабуть, глибше в цьому відношенні за єпископа Феофана. Його слово владно діє на душу, бо виходить із досвіду».

Преподобний Никон (Бєляєв) Оптинський, перебуваючи у в’язниці, просив принести йому п’ятий том творів святителя Ігнатія — «Приношення сучасному монашеству». З цією книгою він не розлучався. Він писав:
«Твори преосвященного Ігнатія необхідні; вони, так би мовити, азбука духовного життя».

Ігумен Никон (Воробйов) про святителя Ігнатія писав:
«Кращого вчителя для нашого часу немає».

«Як я вдячний йому за його писання! Не зрозуміти й не оцінити його — означає нічого не розуміти в духовному житті. Смію сказати, що твори єпископа Феофана (нехай простить мені святий владика) — це праця школяра порівняно з трудами професора — творіннями єпископа Ігнатія (Брянчанінова)».

«Усі його писання взяті від Отців і пристосовані для нас. Він пише про найнеобхідніше — про покаяння, яке є єдиними дверима до всього доброго».

Складено за працями ігумена Марка (Лозинського).