У Євангелії від Луки розповідається про те, як воскреслий Іісус зустрівся зі Своїми учнями й сказав їм:
«Так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих третього дня, і щоб проповідано було в Ім’я Його покаяння і прощення гріхів у всіх народах, починаючи з Єрусалима. Ви ж свідки цього. І Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, доки не зодягнетеся силою з висоти» (Лк. 24:46–49).

«І, зібравши їх, Він повелів їм: не відлучайтеся з Єрусалима, але чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене; бо Іоанн хрестив водою, а ви через кілька днів після цього будете хрещені Духом Святим. Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: чи не цього часу, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві? Він же сказав їм: не ваша справа знати часи або строки, які Отець поклав у Своїй владі, але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії, і аж до краю землі. Сказавши це, Він піднявся в очах їхніх, і хмара взяла Його з виду їхнього» (Діян. 1:4–9).

Євангеліст Матфей продовжує:
«Одинадцять же учнів пішли в Галілею, на гору, куди повелів їм Іісус, і, побачивши Його, поклонилися Йому; а деякі засумнівалися. І, приступивши, Іісус сказав їм: дана Мені всяка влада на небі й на землі. Отже, ідіть, навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я повелів вам; і ось Я з вами по всі дні до кінця віку» (Мф. 28:16–20).

І знову пише Лука:
«І вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки Свої, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і возноситися на небо. Вони поклонилися Йому і повернулися до Єрусалима з великою радістю» (Лк. 24:50–52).

Так вознісся на Небо Той, Хто вміщав Небо в Собі. Той, хто носив у собі пекло, в пекло і потрапить; а той, хто носив у душі своїй Небо, на Небо вознесеться. І справді, ніхто не зможе вознестися на Небеса, крім тих, у кому є Небо; і ніхто не потрапить до пекла, крім тих, у кому є пекло.

Споріднене тягнеться до спорідненого і з’єднується зі спорідненим, а неспоріднене відкидається. Матерія підкоряється духові настільки, наскільки душа людська сповнена Божим Духом. І закони природи слухняні закону моральному, який управляє світом. А оскільки Господь Іісус Христос є повнотою Духа Святого і досконалістю морального закону, то Йому підкорена вся матерія, увесь фізичний світ з усіма законами природи.

Будь-яка людина, як дух, може у своєму житті здобути перемогу над певним законом природи за допомогою іншого закону природи, тобто подолати його своїм духом. Христос же, як Богочоловік, міг підкорити закони природи законом Духа, який є найвищим законом створеного світу. Однак це поняття, як і всяке духовне поняття, лише частково можна пояснити звичайними земними уявленнями й міркуваннями, та й то лише через приклади й порівняння.

Духовні речі стають ясними й безсумнівними лише тоді, коли їх бачить і відчуває дух.

Щоб бачити й відчувати явища духовного світу, потрібні тривалі й виснажливі духовні вправи, після яких і з Божої благодаті в людини може відкритися духовний зір, що дозволяє бачити те, що простій смертній людині здається неймовірним і неможливим.

Проте людина повинна насамперед вірити тим, хто бачив неймовірне, і день у день зміцнювати цю віру та прагнути побачити те, що звичайному зору недоступне.

Недарма ж говорив Господь:
«…блаженні ті, що не бачили і увірували» (Ін. 20:29).

Господь Бог радіє їхній вірі, як батько на землі радіє тому, що діти вірять кожному його слову.

При Вознесінні Христа були присутні всі апостоли, що зібралися на горі. Це була їхня остання спільна зустріч. Проте це було не останнє явлення Христа. Пізніше Він являвся у видінні апостолу Павлу на шляху до Дамаска, апостолу Іоанну на острові Патмос, а також іншим — як апостолам, так і мученикам, святителям та сповідникам — протягом усієї історії Христової Церкви.

Але прийде день, і той день уже недалеко, коли побачать Його всі праведники, які міцно вірили в Нього протягом свого життя. І зберуться біля Нього на небесах усі ті, хто на землі був хрещений в Ім’я Його не лише водою, а й Духом і Вогнем. І ввійдуть вони в радість Його, яку Отець Небесний приготував усім обранцям Своїм, і сприймуть радість небачену, нечувану, небувалу.