У дев’ятий недільний день після Дня Святої Трійці Божественну Літургію у Великій церкві очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Його Блаженству співслужили: Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Старозагорський Кипріан (Болгарська Православна Церква), архієпископ Гурій (Кузьменко), архієпископ Бучанський Пантелеімон, архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський Никодим, єпископ Бердянський і Приморський Єфрем, ректор КДАіС єпископ Білогородський Сильвестр, братія і гості обителі в священному сані.

Напередодні ввечері в тому ж храмі Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив недільне всенічне бдіння.

Після читання Євангелія Блаженніший Владика звернувся до пастви зі словом проповіді про почуте в недільному євангельському читанні, де говорилося про те, що відбулося після чудесного насичення Господом людей п’ятьма хлібами і двома рибами. «Перше, чого ми вчимося з цієї історії — це як потрібно ставитися до добрих справ, — продовжив Предстоятель, — людина в своєму житті, хтось більше, хтось менше, але щось добре в своєму житті робить. І як потрібно ставитися до цих своїх добрих справ? Спаситель навчає нас, що коли Він звершив чудо, то всі наситилися, були раді і були в захваті, ділилися один з одним враженнями, і апостоли також хотіли почути похвалу в свою сторону, тому що вони також допомагали Спасителеві, роздавали хліб, рибу. Але Господь змусив, звелів їх увійти на корабель і плисти на інший бік, а Сам відпустив народ, відразу піднявся на гору в безлюдне місце, щоб помолитися.

Таким чином Господь навчає нас, щоб ми, якщо зробимо добру справу, не слухали мирську похвалу, але щоб ми закрили вуха на людську похвалу і пішли в пустельне місце помолитися. Пустельне, звичайно, в переносному сенсі, тому що не кожен має можливість піти помолитися в усамітнене місце. Але є одна пустеля, куди ми всі можемо піти в будь-якому місці — це наша душа. Людина повинна заглянути в себе, піти в себе і забути, що вона зробила, подякувати Богові в молитві за те, що Господь сподобив її бути знаряддям в Його милосерді, в Його Промислі: що Бог через мене зробив якійсь людині добро. А також попросити у Бога прощення, покаятися, змиритися, тому що людина — посудина недостойна і грішна. І якщо людина так робить добрі справи, то для неї немає ніяких негативних наслідків від добрих справ. Потрібно зробити добру справу, забути про неї і віддати її Богу, а самому займатися своїм внутрішнім очищенням, своїм вдосконаленням і покаянням. Якщо ми цього не робимо, то обов’язково з добрим ділом приходить спокуса, скорбота, хвороба. Якщо ми самі не усвідомлюємо, що ми знаряддя в руках Божих, то Господь через ці спокуси нам показує, що ми немічні, слабкі й незначні, що добро зробив Бог, а не ми. Ми ж тільки є знаряддям Божим, і через нас Господь дає милість тим, хто потребує цього. Якщо ми не будемо себе хвалити і красти похвалу, призначену Богу, приписуючи її собі, то не буде ніяких негативних наслідків після зроблених нами добрих справ».

Під час богослужіння були піднесені сугубі молитви за мир в Україні.

Також за Літургією Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив священицьку та дияконську хіротонії.

Після закінчення богослужіння митрополит Павел подякував архіпастирям і духовенству за молитви, привітав причасників з прийняттям Тіла і Крові Христових і призвав на паству Боже благословення.

Фотогалерея: