1 червня встановлено святкування Міжнародного дня захисту дітей. Як правило, перші дні літа багаті на проведення дитячих свят, концертних і ігрових програм, а для для дітлахів, дитинство яких проходить поза рідною сім’єю, найважливіше душевне спілкування з небайдужими людьми.

Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел у цей день побував в гостях у дітей. Його з радістю приймали в Центрі соціальної опіки дитини, що знаходиться під началом Міжнародного благодійного фонду «Отчий дім». Владику зустрічав Роман Корнійко, який опікується не тільки зазначеними структурами, а й багатодітною сім’єю, в складі якої як рідні діти, так і прийомні. Численне сімейство батьки виховують в православній вірі, часто звершують паломництво до Печерської Лаври, по святих місцях і до святинь Православ’я.

Понад двадцяти років міцної дружби і тісного співробітництва пов’язують братію монастиря і дитячу організацію «Отчий дім», багатодітні сім’ї, в долях яких бере пряму участь Роман Корнійко. Діти завжди відчувають щирість і справжню непідробну доброту, тому з неприхованою радістю зустрічають владику Павла. Радість від спілкування завжди взаємна.

До прийому дорогого гостя дітвора підготувалася грунтовно. Після знайомства з історією благодійного фонду владиці Павлу дітлахи та молодь продемонстрували свої таланти. Кожній дитині митрополит Павел приділив увагу, похвалив за старання, і звичайно ж, як добрий пастир, знайшов ті слова про нашого Творця і Його милості, які зігріли душу не тільки кожної дитини, а й присутніх гостей. Намісник побажав дітям: «Пам’ятати і молитися про батьків, через яких Господь дарував усім життя, а також дякувати тим, кому Господь доручив їх виховання і становлення як гідних громадян не тільки земної, але і Небесної Вітчизни, до якої всіх закликає Господь, щоб розділити з Ним вічне блаженство».

На завершення Намісник Лаври вручив дітям солодощі і все, що потрібно в їхньому віці.

Під піклуванням Центру соцопіки дитини за весь час його існування знаходилося багато дітей, які, подорослішавши, вступали вже в нове життя. Приходили інші малюки. І кожне покоління вихованців завжди сприймало керівника святої монашеської обителі владику Павла не як грізного архієрея, а рідну, близьку, добру і щедру людину.

Фотогалерея: