Після різдвяних канікул в стінах Києво-Печерської Лаври знову почали проводитися молодіжні зустрічі. Як і було обіцяно раніше, чергову «молодіжку» відвідав високий гість – вікарій Київської Митрополії глава Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях і доцент Київської духовної академії єпископ Баришівський Віктор.

Владика підняв дуже актуальну тему для всіх православних – «Українська Православна Церква: 30 років незалежності». Він розповів молодим учасникам про причини розколу, отримання Благословенної Грамоти Патріарха Олексія II або томосу (тобто урочистого акту, документа) про незалежність і самостійність в управлінні УПЦ, а також про миротворчу діяльність її двох останніх Блаженніших Предстоятелів.

«Ми говоримо про 30-річчя незалежності нашої Церкви, – почав свій історичний екскурс єпископ Віктор. – Але вона існує не 30 років, вона бере свій початок з Володимирового Хрещення Київської Русі 988 року. У різні періоди вона носила різні назви. Після революції XIX століття вона називалася екзархатом, а з 1990 року має свою теперішню назву – Українська Православна Церква».

Далі владика Віктор коротко пояснив причини розколу, а також чому був обраний і затверджений існуючий церковний статус УПЦ: «Після виборів Патріарха в Москві колишній митрополит Київський Філарет різко змінив свою риторику і одноосібно почав торпедувати питання про автокефалію УПЦ. Під його авторитарним тиском було прийнято звернення до Руської Православної Церкви про негайну автокефалію, але незабаром наші архієреї почали відкликати свої підписи, за що були відразу покарані.

Щодо автокефалії тоді були різні позиції, настрої і погляди. І це можна зрозуміти, адже ми живемо в такій різноманітний державі. Ми різні і маємо право мати різне бачення і ставлення до минулого, сьогодення та майбуття.

Зараз УПЦ має такий статус, який задовольняє всіх її вірних. Головне, що нас об’єднує і робить єдиними – Господь наш Іісус Христос. Як говорив Блаженний Августин, “якщо Христос на першому місці, то все інше буде на своєму місці”. Якщо ми живемо в Церкві, то для нас Бог понад усе. Де б ми не народилися, ми любимо свою земну Батьківщину. Всі ми маємо різну спадщину, але повинні не ділиться, а об’єднуватися у Христі, щоб йти шляхом спасіння.

Можна приймати різні рішення, але якщо вони не на користь Церкви, суперечать її канонам і неправильні, то простий віруючий народ це відчуває. І як би не був тоді впевнений в собі впливовий Філарет, його не підтримала більшість».

На завершення було розказано про миротворчу діяльність Предстоятеля Української Православної Церкви, що зараз керує УПЦ. «Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій каже в своїх проповідях про любов один до одного, взаємне безумовне прощення. Будемо слідувати повчанням Блаженнішого, щоб нам жити в мирі та злагоді з Православним вченням», – підсумувавши сказане, закликав єпископ Віктор.

Після чого архімандрит Гліб подякував усім за увагу та участь в бесіді, а також нагадав, що в наступну неділю, 31 січня, в актовому залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (корпус № 45) прот. Олександр Проченко запропонує наступну тему «А чи віруємо ми?» Початок молебню о 15:30.

Фотогалерея: