У підготовчу до Великого посту Неділю про митаря і фарисея богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Напередодні ввечері Священноархімандрит Святої Печерської обителі звершив всенічне бдіння у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Блаженнішому Митрополиту Онуфрію співслужили митрополити: Вишгородський і Чорнобильський Павел, Луганський і Алчевський Митрофан, Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Бучанський Пантелеімон, єпископи Баришівський Віктор і Білогородський Сильвестр, братія і гості монастиря в священному сані.

У сам недільний день Предстоятель Української Православної Церкви в співслужінні Намісника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополита Павла, преосвященних архіпастирів і духовенства очолив Божественну Літургію в тому ж храмі.

Після читання Євангелія Першосвятитель звернувся до пастви зі словом проповіді, в якому нагадав, що «цей недільний день є другою підготовчою Неділею до Великого посту», після чого розповів про пропоновану сьогодні за богослужінням Святою Православною Церквою притчу про митаря і фарисея.

«Господь навчає нас правильній молитві, — сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій, — фарисей молиться подячною молитвою, але його молитва була неприємна Богу. Чому? Тому що він допустив дві помилки: він засудив інших людей, а судити людей може тільки Бог, а також присвоїв собі те, що належить Богу. Він насправді не був грабіжником, образником, перелюбником, але ці переваги йому дарував. Бог, а не він сам їх заслужив. Фарисей присвоїв собі ці заслуги. Тому у подячній молитві ми крім себе не повинні нікого засуджувати і не повинні привласнювати собі нічого з того, що належить Богу.

Митар молився покаянною молитвою, там не було ні похвал, ні спогадів про якісь переваги, він не мав виправдання перед Богом.

Він просто усвідомлював свої гріхи і просив Бога бути милостивим до нього грішного. І ця молитва була приємніша Богу, ніж молитва фарисея.

Ми наближаємося до Великого посту, а молитва є найефективнішим засобом, за допомогою якого відновлюється гармонія в людській душі. Найкорисніша молитва для відновлення цієї гармонії — це є молитва покаяння, коли ми згадуємо свої недоліки, свої прорахунки, свої помилки і засуджуємо себе за це, просячи Бога помилувати. Людина, яка здатна це зробити, здатна до духовної досконалості і відновлення в собі Божественної гармонії, гармонії, яка несе людині справжні мир, щастя і радість».

Також Предстоятель нагадав про важливість постійної покаянної молитви не тільки під час посту, але і в усі пори року. «”Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (1Пет. 5:5). Тому найкраща молитва покаяння — молитва без самовиправдання. Якщо ми так молимося, то Бог буде з нами, буде наповнювати нашу душу Своєю силою і благодаттю, і ми в майбутньому віці сподобимося насолоди вічним життям зі святими у Христі Іісусі, Якому слава нині і повсякчас, і на віки віків!» — побажав усім на закінчення Блаженніший Владика.

Після закінчення Літургії було проспівано славлення перед іконою Стрітення Господнього, після чого Блаженніший Владика ще раз привітав усіх з великим святом і призвав на паству Боже благословення.

Ранню Божественну Літургію в Хрестовоздвиженському храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври очолив блюститель Ближніх печер архімандрит Єремія в співслужінні братії обителі і її пострижеників, які прибули розділити радість спільної молитви в древній обителі.

Після запричасного вірша ієродиякон Інокентій прочитав проповідь, в якій на підставі євангельської притчі розповів про два головних духовних стани людей, що приходять до Церкви.

«Фарисей, засліплений не гріхом, а своєю уявною праведністю, вважав, що має право предстояти Богу і в своїй молитві перераховувати свої чесноти, а інших людей принижувати, — нагадав насельник Лаври. — Він так і не зрозумів, що закон може бути виконаний до кінця, але людина може так і не відродитися духовно до любові і до таємниці благодаті через неї.

І митар, який раптом відчув, усвідомив святість Божу, вставши перед нею, за судом своєї власної совісті зрозумів, що немає йому місця перед лицем Божим, що перед лицем Божественної святості і чистоти немає місця гріховному затьмаренню.

Він увійшов в храм і тільки залишився біля дверей, совість його засуджувала в усьому тому гріховному, негідному Бога і негідному його самого, що протягом життя він зробив. Але хто бачить своє приниження від гріха, Богом буде піднесений».

За богослужіннями були піднесені молитви за мир в Україні і за єдність Православної Церкви.

Фотогалерея: