За усталеною традицією в день обрітення мощей священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського і Галицького мощі святого були підняті з Дальніх печер, де вони почивають, після чого перенесені для поклоніння віруючих в Трапезний храм преподобних Антонія і Феодосія Печерських.

Після того, як рака з мощами священномученика Володимира була покладена в Трапезному храмі, почалося всенічне бдіння з літією. Бдінну службу очолив благочинний монастиря архімандрит Антоній.

У сам день свята в тому ж храмі архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент у співслужінні братії, викладачів Київських духовних шкіл та гостей обителі в священному сані звершив Божественну Літургію.

Після читання Євангелія архієпископ Климент звернувся зі словом проповіді до парафіян і численних паломників. Владика розповів про життєвий шлях священномученика Володимира, про обставини його життя до та після прийняття чернецтва і архієрейського сану. Перш ніж потрапити до Києва, священномученик Володимир звершував своє служіння на різних кафедрах, де йому довелося зіткнутися з різними настроями того часу. Після чого він прибув звіщати слово істини до міста Києва.

«Святий священномученик показав приклад того, що якщо треба вмерти за Церкву, то це не страшно, — сказав на завершення владика Климент, — тому що Господь закликав не боятися смерті, адже Небесний Отець подасть нам Царство. І зараз під час різних випробувань і спокус для Церкви ми повинні на ваги нашої совісті покласти те, що пропонується світом, і те, що дає нам Господь. Подивимося на мощі святого — вони без слів проповідують, що вибирати потрібно в цьому житті. Хіба священномученик Володимир не міг вибрати легкий шлях? Хіба він не міг піти і зійти з того хреста, на який Господь Його поставив? Все можна було. Але він був віруючою людиною, і він знав, що це земне, а Царство Небесне — це те, заради чого ми народилися, заради чого ми живемо і заради чого ми померти повинні. Нині ми прославляємо святителя, прикладаємося до його мощей святих і просимо, щоб за його молитвами Господь зміцнив нашу віру, щоб ми перед собою бачили уготоване Богом Царство, а не блага світу цього, щоб це Царство керувало нашим життям, направляло наш шлях. І ми ніколи не встояли б на цьому шляху, якби не приклад святих мучеників, якими багата наша свята земля. Молитвами святого священномученика Володимира і всіх новомучеників і сповідників Церкви нашої Господь нехай дасть усім нам Царство, про яке так яскраво говорить нам Священне Писання!»

Після закінчення Літургії був звершений хресний хід з мощами священномученика Володимира до Дальніх печер, де був відслужений молебень, після якого благочинний Лаври архімандрит Антоній розповів про історію обрітення мощей священномученика Володимира в 1992 році. На завершення слова отець Антоній побажав усім, «…щоб за його молитвами Господь укріпив і нас у вірі, і дав сили перетерпіти ті спокуси, які зустрінуться нам на життєвому шляху!»

Потім всі віруючі були окроплені святою водою і всім присутнім проголошено «многая літа».

Фотогалерея: