27 листопада 2017 року актовому залі Києво-Печерської Лаври відбулося відкриття Міжнародної конференції «Київські Паїсівські читання», присвяченої 295-річчю від дня народження прп. Паїсія Величковського. У пленарному засіданні конференції, яке відкрив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, взяли участь Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, глава Синодальної комісії у справах монастирів митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ архієпископ Ірпінський Климент, єпископ Бородянський Варсонофій.

Організаторами читань виступили: Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Міжнародний інститут афонської спадщини, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, кафедра славістики Ясського університету ім. Олександра Іоанна Кузи (Ясси, Румунія). Проведення конференції стало можливим за підтримки Паломницького центру Української Православної Церкви та благодійного фонду Покрова Пресвятої Богородиці.

Першим до всіх присутніх з вітальним словом звернувся Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. У своєму слові Блаженніший Владика, кажучи про життя і праці преподобного, зазначив: «…плоди його молитовно-пастирської і просвітницької діяльності мають особливе значення для сучасного суспільства. У період масової секуляризації, відпадання від духовних традицій і цінностей, порушення заповідей Божих, втрати євангельських ідеалів любові, співчуття, миру, духовне посланництво преподобного Паїсія знаходить нову актуальну затребуваність». Зазначив Блаженніший Митрополит Онуфрій, що «…дуже символічно й те, що це починання проходить в стінах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де майбутній старець розпочинав свій монашеський шлях».

Далі слово було надано Намісникові Києво-Печерської Лаври митрополиту Вишгородському і Чорнобильському Павлу.

В ході пленарного засідання були зачитані вітальні слова митрополита Калліста (Уера), архієпископа Ясського, Митрополита Молдови і Буковини Феофана, митрополита Полтавського і Новомиргородського Филипа, представників ігуменів афонських монастирів: Свято-Пантелеімонова, Симонопетра, Свято-Іллінського скиту, настоятельки Драгомирнського монастиря Зішестя Святого Духа (Румунія). Також виступили ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор Володимир Павлович Казарін і директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Вікторович Шумило.

Після закінчення пленарного засідання читання продовжили свою роботу по секціях.

У роботі секцій з благословення митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла з доповіддю на тему: «Київський період життя преподобного Паїсія Величковського» виступив насельник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ієромонах Інокентій (Підтоптаний). У своїй доповіді отець Інокентій розповів про навчання преподобного Паїсія в Київській духовній академії, більш детально розкривши особистісні особливості людей, з якими преподобному довелося познайомитися в Києві і які мали на його подальше життя найбільший вплив. Згадавши про послух, який ніс преподобний Паїсій, будучи насельником Києво-Печерської Лаври, доповідач підсумував: «У своєму житті преподобний в першу чергу сподівався на Бога і на Його Промисл. Тільки по одному заклику Бога, який, як ми тепер можемо з упевненістю сказати, він почув з вуст свого друга, пішов тим шляхом, який Господь йому приготував. Завдяки цій самовідданій покорі Христу, завдяки послуху Святій Церкві, преподобний Паїсій зміг здобути ті духовні дари, які втілилися в його творах. Ці твори всі ми і зараз маємо можливість читати, захоплюватися і бути послідовниками тієї великої традиції стародавнього монашеського ділання, вірним служителем якої був і сам преподобний Паїсій Величковський».

Також з доповіддю на тему: «Рукописи преподобного Паїсія Величковського і його учнів, що зберігаються в архіві Свято-Пантелеімонова монастиря на Афоні» виступив насельник цієї афонской обителі ієромонах Олексій (Корсак). Назвавши переклади і стародавні манускрипти святоотцівської спадщини, які належать школі прп. Паїсія, отець Олексій підкреслив, що вони мають важливе історичне значення, оскільки «…безпосередньо відносяться до самого початку діяльності прп. Паїсія по виправленню і переписуванню святоотецьких книг».

Всього в перший день конференції виступили з доповідями і брали участь в обговоренні понад 50 науковців і богословів з 13 країн світу.

Фотогалерея: