Напередодні великого свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії в Києво-Печерській Лаврі були звершені богослужіння всенічного бдіння в Хрестовоздвиженській церкві та храмі в ім’я прп. Агапіта Печерського.

У сам день свята Божественну Літургію в храмі на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» очолив духівник монастиря архімандрит Антоній.

Намісник Печерської обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел звершив богослужіння в домовому храмі. Під час богослужіння була звершена дияконська хіротонія інока Закхея. Після богослужіння владика Павел звернувся до тих, хто молився за богослужінням, зі словом проповіді, нагадавши історію події, що святкується.

«Діва днесь предстоїть у Церкві, і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу: ангели з архієреями вклоняються, апостоли ж із пророками ликують: нас бо ради молить Богородиця Превічнаго Бога» — це дивне явлення Матері Божої відбулося в середині Х століття в Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалася риза Богоматері, Її головний покров (мафорій) і частина пояса, перенесені з Палестини у V столітті.

У недільний день, 1 жовтня, під час всенічного бдіння, коли храм був переповнений людьми, які молилися, святий Андрій, Христа ради юродивий (пам’ять 2 жовтня), о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив Пресвяту Богородицю, Котра йшла повітрям, осяяну небесним світлом, оточену Ангелами і сонмом святих. Святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Прихиливши коліна, Пресвята Діва почала зі сльозами молитися за християн і тривалий час перебувала в молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку, Вона зняла зі Своєї голови покривало і розпростерла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.

Покров Пресвятої Богородиці над Церквою став явним. Але ні до цього страшного знамення, ні після нього християни не сумнівалися в молитовному заступництві Небесної Цариці за людський рід.

Незважаючи на те, що тисячоліття минуло з пам’ятного недільного дня, православні донині збираються в це Богородичне свято прославити Господа Бога і Його Пречисту Матір за допомогу.

У граді Києві, в обраному Богоматір’ю місці, на якому, милістю Божою, засяяло чимало церковних куполів, просвітився сонм подвижників, народ Божий, як і багато століть тому, ревно молиться до Богородиці, щоб Вона не залишила нас без ласки.

Фотогалерея: