Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Фоторепортажі

18.12.2018

Відбулося наречення архімандрита Андрія в єпископа Петропавлівського

lavra.ua

00218 грудня в храмі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося наречення архімандрита Діонісія (Пилипчука) в єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської Митрополії та насельника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври архімандрита Андрія (Васілашку) у єпископа Петропавлівського, вікарія Дніпропетровської єпархії.

Чин наречення очолив Священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Також в нареченні взяли участь: Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, архієпископ Боярський Феодосій, єпископ Вознесенський і Первомайський Олексій, єпископ Васильківський Миколай, єпископ Гостомельський Тихон, єпископ Баришівський Віктор і ректор Київських духовних шкіл єпископ Білогородський Сильвестр.

001У своєму слові на наречення архімандрит Андрій сказав: «Обранням Блаженнішого Митрополита і Священного Синоду Української Православної Церкви я, недостойний, покликаний вами «щоб пасти Церкву Божу, яку власною Кров’ю набув Він» (Діян. 20:28). Це заклик до високого і відповідального служіння в сані єпископа. Нині стоячи перед перед вами, не маючи «чим хвалитися» (Рим. 3:27), цілком покладаюся на Промисл Божий і на ваші святительські молитви.

Напередодні архієрейської хіротонії з особливою ясністю для мене звучать слова Спасителя: «Без Мене нічого чинити не можете ви» (Ін. 15:5). Стати єпископом можливо лише за даром Духа Святого, що передається через покладання рук архіпастирів, а бути їм — хранителем віри, наставником в благочесті, звершувачем Животворящих Таїн — можливо лише у Христі. Це вимагає від архіпастиря явити собою образ Христа Його словесному стаду. Тому основною метою архіпастирського служіння і є постійне свідоцтво про Розіп’ятого і Воскреслого Спасителя, дотримання чистоти вчення, яке Він преподав, зберігання церковного Передання, але, найголовніше, — це прагнення не тільки словом, а й ділом бути пастирем добрим, який «душу свою кладе за вівцї» (Ін. 10:11).

З вдячністю згадую своїх батьків, які виховали мене в вірі, долучили до молитви. Моє дитинство і юність нерозривно пов’язані з храмом Божим. Часті відвідування святих місць, особистий приклад мого батька-священика, зустрічі з духовними авторитетами допомогли мені твердо стати на шлях служіння Богу. Найбільший вплив на моє духовне становлення зробив пріснопам’ятний митрополит Харківський і Богодухівський Никодим (Руснак). Його самовіддане служіння Святій Православній Церкві, захист її канонічності є для мене прикладом того, яким повинен бути справжній архіпастир Церкви Христової, який шукає насамперед «Царства Божого й правди Його» (Мф. 6:33). Опікуванням владики Никодима і його наступника по кафедрі митрополита Онуфрія я став на шлях служіння Богу і Його Святій Церкві.

Своє священницьке служіння я ніс в якості насельника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Тут був звершений мій чернечий постриг на честь святого апостола Андрія Первозванного, який, згідно з Переданням нашої Церкви, приніс благовістя Христове на наші землі. Тут я став священиком, тут пройшли воістину найщасливіші роки мого життя, коли я щодня міг зустрічатися з багатющою скарбницею Православної Церкви, яка була явлена в нетлінних мощах преподобних Печерських. Тут, в Лаврі, відчувається особлива присутність Божа і Покров Цариці Небесної, що ніколи мене не залишали. Тут я набув досвіду спілкування зі старцями, що зберегли традицію чернечого життя, яка на цих святих горах безперервно триває вже майже тисячу років. Особливі слова подяки я б хотів висловити Священноархімандриту Святої Печерської обителі Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію, на очах якого я мав можливість працювати всі ці роки, і нашому Наміснику митрополиту Вишгородському і Чорнобильському Павлу, під керівництвом і батьківською турботою якого пройшли мої чернечий і священицький шляхи.

Постановою Священного Синоду Української Православної Церкви мені визначено бути вікарієм Дніпропетровської єпархії. Вручаючи зараз себе в послух митрополиту Дніпропетровському і Павлоградському Іринею, спливають в пам’яті добрі моменти, коли мій батько був секретарем Його Високопреосвященства під час перебування на Харківській кафедрі. Тоді я ще маленьким хлопчиком мав можливість служити владиці під час богослужіння.

Всією душею усвідомлюю, яка велика відповідальність нового служіння, гаряче молюся і вірю, що Божественна благодать заповнить в мені сили, яких не вистачає, і допоможе понести цей хрест.

Ваше Блаженство, зі смиренням стоячи перед перед Вами, прошу Вашого благословення, Ваших першосвятительських молитов, порад і допомоги в моєму служінні на благо Святої Церкви.

Сподіваючись на допомогу Божу, Покров Цариці Небесної і молитви преподобних Печерських, нині схиляю свою голову перед вами, богомудрі архіпастирі, щоб прийнявши з подякою жереб, який випав мені, ревно потрудитися на новому терені і увійти в радість Господа свого (див.: Мф. 25:21)».

Хіротонія архімандрита Андрія у єпископа Петропавлівського відбудеться в неділю 23 грудня поточного року в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: