У другу підготовчу Неділю до Великого посту, іменовану Неділею про блудного сина, Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел у співслужінні архієпископа Бучанського Пантелеімона, а також братії монастиря в священному сані звершив Божественну Літургію в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських обителі.

Після читання Євангелія владика Павел звернувся до пастви з проповіддю, в якій сказав, що «…Свята Церква пропонує нам приклади для нашого повчання. Вона показує нам, як людина повинна молити Бога, щоб Він відкрив їй покаяння. Господь не пам’ятає наших гріхів — Він завжди прощає, якщо покаялася людина і прагне до Нього. Сьогодні Свята Православна Церква пропонує нам притчу про блудного сина. Тут ми в двох синах алегорично можемо побачити образи Старого і Нового Завітів. Один син завжди був з батьком, працював з ним, ніколи його не залишав, а другий почав мудрувати — попросив у батька частину маєтку і пішов в інше місто. Батько зі скорботою в душі поділяє майно, усвідомлюючи, яку помилку робить один з синів, але один з них залишається в батьківському домі. Той, який пішов, не припускав, що колись він повернеться в батьківський будинок. Він витратив все, так як не знав ціни цього багатства, він не бачив трудів батька, вчинених для його накопичення. Перебуваючи на межі бідності, він влаштовується на саму ганебну роботу — годувати свиней, і тільки тоді він згадує про батька. Сором долає його душу, але він прямує до рідної домівки.

Батько поцілував, обняв сина, привів його в будинок і наказав слугам зробити для нього бенкет. Батько простив і забув злочин блудного сина. І коли повертається з роботи другий син, він не тільки засуджує брата, а й зі злістю звертається до батька. Але батько каже йому, що вони завжди були разом, не розлучалися, і того, що було у батька, цей син не був позбавлений. Але другий син не зміг зрозуміти і прийняти слова батька. Він знаменує в цей момент Старий Ізраїль, який завжди був з Богом, але не зміг прийняти Його в найголовніший момент.

Образ Нового Завіту — в блудному сині, який, подібно до язичеських народів, відійшов від Бога, але зумів повернутися в рідну домівку. Старозавітний народ не прийняв Голгофу. Але в чому ж головний сенс цієї притчі? Сенс в тому, що кожна людина повинна зрозуміти: “А належу я своєму Отцеві повною мірою, не приношу йому печалі?” Ми займаємося багатьма справами, тільки не спасінням власної душі, яка цілком належить Богу.

І сьогодні ми святкуємо пам’ять трьох великих учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста, які жили в IV і V століттях після Різдва Христового і залишили найпомітніший внесок в області тлумачення Святого Письма і оформлення догматичного вчення Церкви, залишаючись насправді ревнителями апостольського Передання.

Після їх смерті в народі починаються суперечки за те, хто з них був великим. Одна частина християн починає називати себе василіани в честь святителя Василія, інша частина — григоріяни в честь святителя Григорія, третя частина визнавала більшим святителя Іоанна Златоуста. І не було миру між церковною паствою.

І тоді являються всі три святителя святому митрополиту Іоанну Євхаїтському і кажуть, що у Бога вони знаходяться в одній честі. Вони попросили його влаштувати свято і скласти службу в честь трьох святителів. Після цього суперечки припинилися, і народ став єдиним. Віримо, що за молитвами трьох святителів Господь і нас приведе до заповіданої Їм єдності в отчому домі Царства Небесного».

Після закінчення богослужіння був проспіваний тропар, кондак і величання святителям Василію Великому, Григорію Богослову і Іоанну Златоусту, після чого митрополит Павел подякував владиці Пантелеімону, братії, що співслужили, за молитви, іменинників привітав з днем небесних покровителів і додав, що Неділя про блудного сина як ніякий другий день спонукає нас «…любити і шанувати батьків, адже більше ніж вони, для нас ніколи ніхто не зробив і не зробить».

Також Намісник Лаври нагадав, що через тиждень в Лаврському скиту Блаженніший Митрополит Онуфрій звершить освячення храму на честь ікони Божої Матері «Печерська з Антонієм і Феодосієм».

Фото Юрія Томанюка

Фотогалерея: