У четвертий недільний день після великого свята Зішестя Святого Духа в цьому році згадується подія знайдення чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького, всієї Русі чудотворця. Пам’ять угодника Божого звершується в Києво-Печерській обителі завжди з особливим торжеством, адже один з лаврських храмів названий на честь преподобного Сергія.

Божественну Літургію в день свята (а напередодні ввечері — всенічне бдіння) в Успенському соборі очолив Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел. Його Високопреосвященству співслужили братія і гості монастиря в священному сані.

Після читання Євангелія владика Павел звернувся до пастви з архіпастирським словом, розповівши про житіє, молитовний подвиг і про ті чудеса, які Господь звершив і звершує за молитвами преподробного Сергія Радонезького.

Після Євхаристичного канону Намісник Лаври звершив дияконську хіротонію над читцем Андрієм, який несе послух іподиякона митрополита Павла.

На завершення богослужінь були проспівані тропар, кондак та величання преподобному Сергію, ігумену Радонезькому, після чого митрополит Павел подякував братії, що співслужили, за молитви, привітав усіх з престольним святом, причасників з прийняттям Животворящих Христових Таїн, іменинників — з днем небесного покровителя і прикликав на всіх архіпастирське благословення.

Преподобний Сергій народився під Ростовом 3 травня 1314 року в благочестивій і знатній боярській сім’ї. У житії преподобного Сергія розповідається про те, що за Божественною Літургією ще до народження сина його мати Марія і парафіяни чули трикратне вигукування немовляти: перед читанням Святого Євангелія, під час Херувимської пісні і коли священик промовив возглас: «Святая святим».

У 1328 році батьки преподобного Сергія Кирил і Марія переселилися до міста Радонежа. Незадовго до смерті вони прийняли схиму в Хотьковскому монастирі Покрова Пресвятої Богородиці, неподалік від Радонежа. Після смерті батьків преподобний Сергій разом з братом Стефаном пішов для пустинножительства в ліс неподалік від Радонежа. У 1337 році преподобний прийняв постриг в чернецтво від ігумена Митрофана з ім’ям святого мученика Сергія і поклав початок новому чернечому жительству во славу Живоначальної Трійці. У 1354 році єпископ Волинський Афанасій рукопоклав преподобного у ієромонаха і возвів у сан ігумена.

Преподобний преставився до Бога 25 вересня 1392 року. Перед праведною смертю великий угодник Божий в останній раз закликав братію, звернувшись зі словами заповіту: «Достерегайте себе, братіє. Перш майте страх Божий, чистоту душевну і любов нелицемірну…».

5 липня 1422 року преподобний Никон знайшов нетлінні мощі преподобного Сергія, які тимчасово були поставлені в дерев’яній Троїцькій церкві. У 1426 році під час освяченні кам’яного Свято-Троїцького собору мощі перенесли до нього, де вони почивають і донині. Так преподобний Сергій святими мощами перебуває в заснованій ним обителі — Свято-Троїцькій Сергієвій Лаврі.

Фотогалерея: