У Неділю 30-ту після П’ятидесятниці богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі очолив Священноархімандрит обителі Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Напередодні ввечері Предстоятель Української Православної Церкви звершив всенічне бдіння у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Його Блаженству співслужили: Намісник Святої Печерської обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископ Бучанський Пантелеімон, архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент, ректор КДАіС єпископ Білогородський Сильвестр, єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій, братія і гості монастиря в священному сані.

У сам недільний день Блаженніший Митрополит Онуфрій у співслужінні Намісника Лаври митрополита Павла, сонму архіпастирів і духовенства очолив Божественну Літургію в тому ж храмі. Перед початком Літургії відбувся Чин архиєрейської присяги насельника Києво-Печерської Лаври архімандрита Андрія, обраного і нареченого єпископом Петропавлівським, вікарієм Дніпропетровської єпархії.

Під час Літургії архімандрит Андрій був хіротонізований в архієрейський сан.

Після читання Євангелія Блаженніший Владика звернувся до пастви зі словом проповіді, розповівши про притчу про десять зцілених прокажених, що пропонувалася Церквою для прочитання в цей недільний день.

Після зцілення тільки один самярянин повернувся подякувати Господу. «Ця євангельська історія вчить нас тому, що людина повинна бути вдячною Богу за все, — сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій. — Ми створені Богом, і все те, що людина має — це все обдарування Божі. Ми самі собі не належимо, ми є Божими. І що б ми не зробили, повинні пам’ятати, що Господь дає нам заповіді, за якими ми повинні жити для того, щоб духовно вдосконалюватися. І навіть якщо ми виконаємо всі заповіді, то таким чином ніяк не робимо Бога своїм боржником. Ми виконуємо тільки те, що повинні виконати! Людина ніколи і нічим не може зробити Бога своїм боржником. Єдине, що Бог хоче від нас, коли ми отримуємо Його обдарування, щоб ми були вдячні, щоб ми дякували Богу за те, що Він нам дає. Ця подяка не потрібна Богу, вона потрібна нам, тому що коли людина дякує Богу за те, що вона отримує, то вона стає здатною вмістити в себе більше обдарувань. А якщо ми не дякуємо Богу, то стаємо недостойними і того, що ми маємо. Тому Бог хоче, щоб ми за все дякували, і це зробить для нас можливим наслідувати вічні блага в Царстві Небесному!»

Також Первосвятитель звернув увагу на те, що зараз майже немає людей, які вражені тілесною проказою: «Але є серед нас хвороба духовної прокази. Що це таке? Це гордість людська. Людина може мати правильні риси обличчя, може мати струнку фігуру, одягнена в дуже гарний одяг, але від неї пахне смертю, від неї йде неприємний духовний запах, від неї йде неприємний дух, який пригнічує тих, хто знаходиться поруч з нею. Цей дух пригнічує і саму цю людину, яка одержима гординею, просто вона цього не розуміє. Така людина не може знайти собі місця, її постійно носить з місця на місце, вона наповнена страхами, жахами, вона всього боїться. Наскільки ми одержимі такою духовною проказою — це кожен сам для себе повинен визначити. Якщо ми бачимо, що одержимі духовною проказою, то це не повинно бути приводом для розпачу. Просто потрібно сказати собі, що потрібно змиритися, згадати, що ти — творіння Боже, що ти весь належиш Богові. Потрібно змиритися перед Творцем, Який зробив тебе світлим, красивим, благородним; і любити ближнього, упокорюючись перед ним, як перед образом Божим. Потрібно молитися Богу, щоб Він дарував смирення. І якщо ми так будемо робити, то Господь зцілить нашу духовну проказу і скаже нам, як тому зціленому прокаженому: “Встань, іди, віра твоя спасла тебе!”»

За Літургією були піднесені сугубі молитви за мир в Україні і за єдність Православної Церкви.

На запричасному вірші під час звершення Літургії у храмах було зачитано Послання Священного Синоду Української Православної Церкви у зв’язку з останніми подіями в церковному житті України.

Після закінчення богослужіння Предстоятель Української Православної Церкви звернувся до новорукопокладеного єпископа Петропавлівського Андрія зі словом на вручення жезла, після чого владика Андрій преподав пастві перше архіпастирське благословення.

Фотогалерея: