Цієї неділі «молодіжка» зібрала за традицією постійних учасників просвітницьких курсів. Молебень з Акафістом Благовіщенню Пресвятої Богородиці очолив ієромонах Гліб, побажавши всім душевного миру, успішної підготовки до Великого посту і гідного проходження Чотиридесятниці.

Ієродиякон Анатолій почав розмову про житіє преподобного Павла Фівейського, сказавши, що святий дослівно виконав слова Господні. Він залишив все земне, пішов з миру. До зустрічі з преподобним Антонієм Великим протягом більше чим 90 років він «…відлюдно прожив в печері біля підніжжя гори в єгипетській пустелі, безустанно молився Богу вдень і вночі. Годувався він фініками і хлібом, який приносив йому ворон, одягом з пальмового листя укривався від холоду і спеки».

Потім слово взяв отець Піор. Він нагадав про те, що цієї неділі на Літургії читали притчу про митаря і фарисея, в зв’язку з чим і розповів про древню традицію поділу внутрішнього приміщення храму. «Ті, хто готувався до Хрещення або каявся за вчинені тяжкі гріхи, подібно до митаря з притчі — зауважив священнослужитель, — могли молитися тільки в задній частині храму. Зазвичай на стінах західної частини були розписи на тему Страшного суду або Зшестя Христа в ад. Ці образи були повною протилежністю тому, що було написано в вівтарній частині, що символічно зображує Царство Небесне».

Також ієродиякон Піор докладно описав ті правила поведінки, за якими жили фарисеї: «Вони, представляючи одну з трьох іудейський партій, вважали себе гідними молитися попереду всіх, так як виконували буквально всі 613 заповідей обрядовості. Тобто зовні все робили правильно, все робили як написано, при цьому духовну користь не отримували».

Виступаючий задав питання аудиторії про те, в чому була основна помилка фарисея, коли він молився? В ході міркувань молоді люди прийшли до єдиної думки: «Він взяв на себе суд, засуджував ближніх, мав гордість, яка знищує всі доброчесності».

У зв’язку з цим було підмічено, що і зараз «…спостерігаються два види релігійної крайності. Перший варіант проявляється, коли панує вседозволеність, і багато хто помиляється, вважаючи, що якщо Бог всіх любить, значить кожна людина автоматично буде спасена, і не потрібно докладати ніяких зусиль. Друга крайність проявляється при формалізмі у виконанні обрядів. Тобто законництво — завчене виконання обрядовості без знання духу заповідей».

Отець Піор навів приклад того, наскільки необхідні власні зусилля для вдосконалення. «Зусилля потрібно прикладати у всьому. Наприклад, одного відвідування спортзалу для досягнення видимих результатів недостатньо. Потрібні постійні навантаження, дієти, обмеження, силові тренування. При цьому тренер може вимагати, ставитися суворо, не потурати слабкостям. Так і у всьому, у всіх сферах людського життя, в тому числі і в духовній.

В Церкві також потрібно прикладати зусилля для досягнення результатів, потрібно попрацювати. При цьому з самого початку вступ на спасительний шлях може супроводжуватися різними труднощами і спокусами. Потрібно намагатися долати ці труднощі, пам’ятати, що в Православній Церкві немає так званих «індульгенцій». Також людині, яка тільки починає вести церковне життя, важливо розуміти, що її спробують зіштовхнути зі шляху спасіння. Так всілякі рекламні оголошення від сект можуть обіцяти поверхневе, неглибоке ставлення до Джерела Життя. Але користі від такого обману не буде».

Далі виступили постійні гості молодіжних зустрічей. Слухачі дізналися про типи богослужінь, які щодня звершуються в Православній Церкві, про перші ікони Пресвятої Богородиці, написані святим апостолом Лукою.

Так отець Віталій, розповідаючи про історію виникнення вечірнього богослужіння, зазначив: «Вечірнє церковне молитвослів’я, з якого здавна починався богослужбовий день, безпосередньо пов’язане з першохристиянськими агапами — «вечерями любові», відголосками яких є благословення на літії». Також він розповів про символіку священнодійств під час вечірні.

Отець В’ячеслав продовжив розмову розповіддю про святого апостола Луку і перші ікони Пресвятої Богородиці: «Передання присвоює йому написання перших ікон Божої Матері. “Благодать Народженого від Мене і Моя милість нехай буде з цими іконами”, — сказала Пречиста Діва, побачивши ікони». Так нагадав отець про витоки шанування ікон Богородиці, на честь яких складено безліч молитов і акафістів.

Браття і сестри! Нагадуємо, що наступна молодіжна зустріч відбудеться наступної неділі, 4 лютого поточного року, в актовому залі Києво-Печерської Лаври. Початок молебню о 15:30. Запрошуються всі бажаючі.

Фотогалерея: