Після закінчення молебню куратор курсів ієромонах Гліб звернувся до всіх присутніх зі словом проповіді, в якому розповів про євангельське читання, яке сьогодні всі чули за Божественною Літургією.

У притчі про сіяча, як пояснив отець Гліб, йшлося про те, що зерно, кинуте сіятелем, впало на різний грунт. Що впало при дорозі і на камені, не змогло принести гідний плід, і тільки те, що впало в добрий грунт, зростило добрий плід. «Давайте ж і ми станемо тим сіменем, яке приносить тільки добрі плоди, — сказав отець Гліб, — яке чує голос Божий, виконує заповіді Божі і яке всіма своїми силами прагне до спасіння своєї душі!»

Також ієромонах Гліб нагадав усім присутнім про ту тему, яка буде розглянута. Кожен може розповісти про того святого, ім’я якого він носить, і про той подвиг, який цей святий поніс во славу Господа.

«Мої небесні покровителі — святі страстотерпці Борис і Гліб, — сказав батюшка, — я до чернечого постригу носив ім’я Бориса, тепер Гліба. Вони показують нам приклад смирення, приклад доброчесного життя і незлобливості. Вони не пішли проти свого брата і в тому, що не підняли на нього меч, тим досягли спасіння і вічних благ в чертогах Отця Небесного!»

Потім отець Гліб представив гостей «молодіжки» — ієромонаха Інокентія і ієродиякона Піора.

Отець Інокентій розповів про життєвий шлях святителя Інокентія, архієпископа Херсонського і Таврійського чудотворця, а також архієрейське служіння, його величезний внесок у справу просвітництва, духовної освіти. Добрі плоди його служіння Богу множаться в Церкві донині. «Святитель Інокентій ніс свій послух в Києві, будучи першим вікарієм Київського Митрополита, він був намісником Свято-Михайлівського монастиря, який, на жаль, зараз захоплений розкольниками, він був ректором Київської духовної академії, — сказав отець Інокентій, — Промислом Божим він виявився архіпастирем на тільки просвіченій землі Півдня України. Його називають “руським Златоустом”, його проповідями і пастирськими трудами Православ’я утвердилось на цих землях, було освячено безліч храмів. І знаємо, що його молитвами, через його чудотворні мощі, які зараз почивають в місті Одесі, Господь зміцнює наш південний край, оберігає всю нашу країну і весь православний світ!»

Також кожен з присутніх мав можливість розповісти про свого небесного покровителя. Зокрема, про святого апостола Андрія Первозванного, який за переказами проповідував на Київських пагорбах, і про святого великого рівноапостольного князя Володимира, трудами якого християнство утвердилося на Русі.

Розповіли учасники молодіжної зустрічі про тих святих, хто своєю мученицькою смертю засвідчив віру в Христа — це і свята мучениця Тетяна, і великомучениця Анастасія, мучениці Віра, Надія, Любов і матір їх Софія.

На завершення отець Піор познайомив всіх з житієм святого, ім’я якого він носить. Це — Піор Печерський Затворник. «Відомостей про житіє преподобного Піора збереглося досить мало, — сказав отець ієродиякон, — як і у більшості подвижників домонгольського періоду. До наших днів дійшла цитата з давнього монастирського рукописного видання, яке було видано Владикою Модестом: «Преподобний Піор Затворник зачинився в темній печері, не бажаючи дивитися на спокуси і суєту земного світу, за що удостоївся від Христа успадкувати світло, навіки невгасиме. Покояться мощі преподобного Піора в затворі в Дальніх печерах», — завершив ієродиякон Піор.

Отець Гліб подякував усім за цікаві виступи і закликав на всіх Боже благословення.

Про місце і дату наступної зустрічі буде оголошено додатково.

Фото ієромонаха Інокентія (Підтоптаного)

Фотогалерея: