У Неділю 33-ту після П’ятидесятниці Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел очолив Божественну Літургію у Великій Церкві. За богослужінням владиці Павлу співслужили братія і гості монастиря в священному сані.

Напередодні ввечері всенічне бдіння у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських очолив Намісник обителі митрополит Павел у співслужінні керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, архієпископа Бучанського Пантелеімона, єпископа Баришівського Віктора, ректора КДАіС єпископа Білогородського Сильвестра і братії Лаври. За богослужінням також молилися Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій і архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент.

Після читання Євангелія на Літургії митрополит Павел звернувся до пастви і численних паломників з архіпастирським словом, в якому порівняв євангельське оповідання про навернення Закхея з проповіддю покаяння Іоанна Предтечі.

«Покаяння дає людині можливість побачити себе з боку, — підкреслив владика Павел, — приносить мир і блаженство. Господь обновив нашу природу, віддав Себе на муки заради нашого спасіння, щоб зробити сьогодні нас через покаяння причасниками того Царства, про яке Іоанн Предтеча сповістив: “Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне ” (Мф. 3:2)».

Під час богослужіння були піднесені сугубі молитви за упокій новопреставленого насельника Києво-Печерської Лаври архімандрита Сильвестра, який відійшов до Господа після важкої хвороби 20 січня на 64-му році життя. Тіло покійного було доставлено в Успенський собор в суботу перед всенічним бдінням, після закінчення якого в співслужінні братії Києво-Печерської Лаври була звершена літія за покійним побратимом.

Літургію в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських очолив ризничний Лаври архімандрит Андрій. На запричасному стиху до парафіян і численних паломників з проповіддю звернувся ієромонах Інокентій, нагадавши про те, що цей недільний день є «…особливим і називається Неділею після Богоявлення, коли Церква ще згадує подію Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа. Ми не просто згадуємо ці події, але разом з Матір’ю-Церквою їх переживаємо, знову бачимо як Іоанн прийшов проповідувати покаяння на Йордан, як Спаситель вийшов на суспільне служіння, як Він просив Свого Предтечу хрестити Його у водах Йорданських, і Іоанн хрестить Його своєю рукою , а в цей момент являє Себе вся Свята Трійця: Бог Отець являє Себе голосом з неба: «Це Син Мій Улюблений» (Мт. 17:5), Бог Син — Втілений Христос Спаситель, Бог Дух Святий — у вигляді голуба, який сходив на главу охрещуваного. І тому це свято також називається Богоявленням».

Далі отець Інокентій пояснив, в чому полягало ураження людської природи після гріхопадіння і яким чином Господь вилікував цю занепалу природу. Ієромонах Інокентій завершив сказане словами: «Господь зробив все для нашого спасіння. Нам же потрібно тільки робити маленькі кроки на шляху до заповіданого спасіння. Якщо нас образили — пробачити, якщо самі когось образили — просити вибачення і каятися на сповіді. Але найголовніше — нам потрібно полюбити Бога, полюбити храм Божий, полюбити тих, хто знаходиться поруч з нами, побачити в кожній людині, яка зустрічається на нашому життєвому шляху, образ і подобу Божу, не відповідати на зло, навчитися протягнути руку допомоги, стати гідними синами і дочками Господніми, щоб всім нам з чистою совістю в грядущим Царстві Небесному безперестанно оспівувати пречесне і величне ім’я Отця і Сина і Святого Духа!»

Після звершення Літургії у Великій церкві Намісник обителі митрополит Павел у співслужінні лаврської братії і священиків, які знали отця Сильвестра, очолив Чин відспівування. Перед відспівуванням владика звернувся до всіх молільників, розповівши про життєвий шлях отця Сильвестра, як він прийшов до Бога, став на служіння Святій Матері-Церкви в священичому сані, як Господь привів його до прийняття чернецтва, які послухи він ніс в нашій святій обителі. «Всі ми знали отця як людину добру, — сказав митрополит Павел. — Всі ми знали його як прекрасного духівника, доброго священика, безвідмовну людину. У будь-який момент до нього приходили, щоб відкрити свою душу, отримати корисну пораду, попросити благословення. Давайте ж в цей скорботний день помолимося Господу, щоб Він прийняв душу нашого побратима архімандрита Сильвестра і упокоїв її в оселях праведних, привівши до чертога Царства Небесного!»

Після закінчення Чину відспівування гроб з тілом покійного архімандрита Сильвестра братія на чолі з благочинним архімандритом Антонієм доставили на розташоване в лаврському скиту братське кладовище, де воно було віддане землі.

Фотогалерея: