Четверта Неділя Великого посту присвячена пам’яті преподобного Іоанна Ліствичника, який у своїй праці «Ліствиця райська» вказує на поступове сходження християнина до досконалості.

Напередодні недільного дня всенічне бдіння у храмі прп. Агапіта Печерського очолив Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павел у співслужінні духовенства монастиря.

У сам недільний день у тому ж храмі Божественну Літургію свт. Василія Великого звершив Священноархімандрит Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Його Блаженству співслужили митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, єпископ Гостомельський Тихон, єпископ Баришевський Віктор, єпископ Ірпінський Лавр, братія та гості обителі у священному сані.

Після читання Євангелія Предстоятель Української Православної Церкви звернувся до пастви з архіпастирським словом, нагадавши про те, якому аспекту духовного життя присвячена кожна Неділя Великого посту.

«Сьогодні Свята Церква нагадує нам, як людина сходить на висоту духовної досконалості, піднімаючись від землі на Небо, – відзначив Блаженніший Владика. – Сходами, через які звершується таке сходження, є Божественна любов. Як її впізнати? Її духом є смирення. Дух Божественної любові – це смирення. Якщо є смирення, то щоб не послав Господь, людина завжди зі смиренням та вдячністю приймає. Ми повинні мати духовну, Божественну любов.

Хай допоможе нам Господь за допомогою молитви та посту утвердити себе у Божественній любові, щоб ми пам’ятали, що ми всі діти Божі, які мають бути у мирі один з одним. Хай допоможе нам Господь підніматися ступенями духовної досконалості, щоб отримати Божественну благодать і в майбутньому віці спромогтися побачити Воскреслого Христа у славі Отця і Святого Духа!»

Після закінчення Літургії митрополит Павел подякував архієреям і братії, що співслужили, за молитви, привітав причасників зі Святим Причастям і прикликав на всіх Боже благословення.

Преподобний Іоанн Ліствичник жив у другій половині VI – на початку VII століття, народився в столиці Візантійської імперії Константинополі.

Здобувши досить хорошу освіту у віці шістнадцяти років, він пішов на святу гору Сінай. Там послідував його постриг у чернецтво, а після смерті духовного наставника преподобний Іоанн сорок років провів у пустелі. Після повернення у віці сімдесяти п’яти років братією Синайського монастиря святої Катерини він був обраний ігуменом, мудро і лагідно керував братією і помер через п’ять років.

За своє доброчесне життя і подвиг на тому місці, де старому Ізраїлю даровано законодавство, його ще називають «новим Мойсеєм».

Зібравши воєдино всі духовні традиції більшості монастирів свого часу, він написав книгу «Ліствиця», яка є керівництвом до морального самовдосконалення.

Все життя преподобного отця було присвячене аскезі та боротьбі з пристрастями. Про це він і написав свою знамениту працю, згідно з якою і сам жив.

Фотогалерея: