Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Бесіди

29.06.2017

Участь афонського ієромонаха в лаврській молодіжній зустрічі

иеродиакон Иннокентий

Після традиційного акафістного співу Пресвятій Богородиці, а також прочитанні особливої молитви про нині тезоіменитого Предстоятеля Української Православної Церкви, на початку чергової «молодіжки» куратор зустрічей ієромонах Гліб представив учасникам особливого гостя. На урочистості з нагоди дня небесного покровителя Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія прибув насельник Свято-Пантелеїмонового монастиря на Святому Афоні ієромонах Олексій (Корсак). Отець Олексій у своїй бесіді підняв дуже важливі і цікаві теми: сімейне життя і монашество.

Починаючи свою бесіду, ієромонах Олексій привітав молодих прихожан Лаври з Блаженнішим іменинником, якого на Святій Горі часто називають «Афонським владикою». Предстоятеля УПЦ, за словами отця Олексія, дуже люблять на Святому Афоні за його «… істинно монашеський дух смиренності, який проявляється навіть у дрібницях, а також батьківську любов і ласку до святогорців». Також виступаючий нагадав про те, що Митрополит Онуфрій відзначає щороку свій день народження на Афоні, де його завжди приймають з радістю.

Далі, відповідаючи на питання куратора «молодіжки», гість розповів про свій шлях у монашество на Святій Горі.

«Дивно, як почалася дорога в монашество, адже нікого в родині не було воцерковленного, почав свою розповідь отець Олексій, — але за словами Спасителя: «Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас» (Ін. 15:16).

Коли тільки зробив перші кроки в Церкві, задався питанням, у чому мета християнського життя. Як можна спасатися в наш час? Один старець порадив пошукати відповіді в книзі прп. Силуана Афонського, яку потім придбав, віддавши при цьому всі свої заощадження, подібно знайденій перлині з притчі Спасителя. Завдяки книзі дізнався більше про Божу любов, і благодать Святого Духа, за допомогою якої була написана книга, торкнулася і мене. Перебуваючи 7 років в одному з монастирів, запрагнув виїхати на Святу Гору, де мені благословили залишитися».

Говорячи про Лавру, отець Олексій підкреслив, що тут також намагаються зберегти давні чернечі традиції, і привів випадок, як, перебуваючи в паломницькій поїздці в 90-х роках в Печерській Лаврі, розмовляв по дорозі з Ближніх печер з одним старцем. Схимник, творячи невпинно Ісусову молитву, пояснив, як з її допомогою, бесідою з Богом, можна позбутися від помислів, які сіє в людині лукавий. Тому важливо, з ким ми спілкуємося: «Торкаючись благодаті через таких духоносних людей, ми самі уподібнюємося тому, як після відвідування храму від тебе йде благоухання. І навпаки, «…товариство лихе псує добрі звичаї» (1Кор. 15:33), — нагадав слова Святого Письма отець Олексій, продовживши розмову про Ісусову молитву.

«У цій молитві ми звертаємося до Господа Бога Спасителя нашого, щоб Він нас помилував, очистив від гордості, марнославства, обжерливості, самозакоханості, ліні, блудної похоті. Тому в розумному зверненні до Бога, проханні про помилування в чомусь конкретному нічого не треба «творити», вигадувати. Основа будь-якої молитви полягає в словах євангельських: «Покайтеся і віруйте…» Коли людина починає усвідомлювати себе грішною, вона шукає Того, Хто може позбавити її від гріха. І тоді вона приходить до Того, Хто «…прийшов у світ, щоб спасти грішників» (1Тим. 1:15).

Отець Олексій також звернув увагу на те, яким має бути ставлення до святині у благочестивих прихожан древньої Печерської обителі: «Наше завдання — прийняти Божественну благодать. У Лаврі особлива благодать, такої великої кількості мощей як тут немає навіть на Афоні. Кожен з вас приходить сюди, прикладається до святині, але чи віддає в повній мірі звіт? Ми повинні в цьому святому місці мати особливу увагу до нього і благоговіння. При цьому до Бога і святинь не можна ставитися корисливо і просити постійно про щось матеріальне, суєтне. Основне прохання у нас повинне бути про помилування, про дарування прощення гріхів, щоб потрапити в Царство Небесне.

Продовжуючи розмову про Святу Гору, з якої преподобний Антоній приніс благословення для заснування Печерського монастиря в Києві, отець Олексій зауважив, що передати дух Афона на словах також нелегко, як намагатися пояснити солодкість меду тим, хто ніколи не вкушав його. «Кожне відвідування відрізняється новизною, кожен раз їдеш туди з внутрішнім трепетом. Відчувається присутність і піклування Божої Матері. Після поїздки завжди починається новий період життя. Багато людей там приймають хрещення, навіть будучи перед тим іншославними».

Потім отець Олексій порівняв монашество і шлюб «У монастир йдуть через любов до Христа, а не через нещасливе життя в миру. Без любові тут робити нічого. Також одружуються і створюють сім’ю через любов до Бога і людини, а не через похоті і пристрасті». Гість з Афона закликав ставитися серйозно до шлюбу, який є велика наука, як і монашество — це інститут буття з Богом, сказавши: «Якщо ми знаходимо Бога в собі, стаємо володарями всього, що нам дійсно необхідно, скільки можемо вмістити».

Далі батюшка перейшов до теми, яка розкриває другий шлях християнського життя — таїнство шлюбу.

Він закликав при виборі дружини не звертати увагу тільки на зовнішню красу, а на «…внутрішню прихильність, благородство і благочестиве виховання майбутньої дружини. Також і чоловік перш за все повинен бути мужнім, благочестивим, опорою життя. При цьому багатство не повинно бути на першому місці при вирішенні вийти за кого-небудь заміж, тому що гроші рано чи пізно можуть закінчитися».

За словами афонського священнослужителя: «В шлюбі, як і в чернецтві, дуже важливі послух і смирення. Чоловік повинен своїм благочестям уподібнюватися Христу, і в цьому випадку він вже говорить не від себе, але сповіщає волю Божу, відрікаючись від своєї власної. А дружина, слухаючись чоловіка, з вірою і молитвою буває спокійна в совісті і успішна у всіх своїх справах, про що свідчить безліч прикладів».

Також батюшка нагадав важливість для майбутнього подружжя зберігання цнотливості. «Якщо не було гріховного досвіду, то шлюб буває дуже міцним. І навпаки, якщо молодята звикли слідувати своїм примхам, то після першого сімейного скандалу може виникнути бажання розійтися», — попередив отець Олексій.

Далі розмова пішла про виховання дітей, яких називають «плодом батьківської любові». На жаль, у дорослих не вистачає досвіду або часу для постійного спостереження за дітьми, для виконання прямих батьківських обов’язків. «Тому, — зауважив ієромонах Олексій, — якщо в родині є старші діти, вони можуть і повинні допомагати мамі і татові доглядати за молодшими, займатися з ними. При цьому старші діти в сім’ї отримують цінний досвід, який їм знадобиться в майбутньому». Отець Олексій нагадав, що і Церква виконує важливу задачу виховання через своїх пастирів. Але не можна при цьому забувати про симфонію взаємодопомоги влади і священнослужителів: «…справа морального виховання дітей не може бути повністю покладена на Церкву, в цих процесах має брати участь також держава».

«Потрібно виховувати перш за все самих себе, укладати шлюби для народження і виховання дітей з любов’ю, піклуватися про свою сім’ю, уникати примх і змирятися один перед одним», — в висновок цієї теми закликав майбутніх батьків отець Олексій.

Далі були запитання учасників, що зачіпають найрізноманітніші теми.

Відповідаючи на питання про особливості афонського часу, отець Олексій звернув увагу на те, що ця давня традиція візантійського часу повністю залежить від сонця — часу його сходу і заходу, тому тривалість дня змінюється в залежності від пори року. «У зв’язку з цим, — зауважив отець Олексій, — для людей, які звикли до загальноприйнятого часочислення (різниця в часі іноді досягає сім годин), такий порядок може здатися незручним, але він має велике практичне значення. До моменту початку богослужінь вся братія, як правило, закінчує послухи і може брати участь в богослужіннях. При цьому за афонським звичаєм на нічні бдіння будять за кілька годин, щоб можна було підготуватися в усамітненій молитві (виконуючи так званий «келійний канон») до загального богослужіння як продовження молитви в келії

Також відповідаючи на питання про взаємини з іншими, отець Олексій розповів про глибоке покаяння, яке привертає благодать Божу, що наповнює людину. «У наш час ми можемо тільки дивуватися подвигам пустельників, наприклад, преподобного Онуфрія, але з нашого боку буде подвигом просто пробачити ближнього, не робити йому капостей, виправдати його подумки».

Гість молодіжки закликав також «…щодня робити добрі справи, поступово зростаючи в доброчесності, що з часом стає навиком. При скоєнні гріха потрібно шкодувати про зроблене, про образу Бога через створений гріх, боятися своєї провини знову, посилено благати Господа про помилування і таким чином стяжати покаянне почуття. Бути вправним на добро, а не зло, і не відкладати на завтра те хороше, що можна зробити сьогодні, і навіть зараз».

У випадку ускладнень в духовних питаннях отець Олексій порадив звертатися за порадою до мудрих лаврських священнослужителів, читати книги Нового Заповіту, житія святих, бесіди авви Дорофея, отечники.

Учасники сердечно подякували гостю, куратор зустрічей ієромонах Гліб також попросив отця Олексія не забувати про молодіжку, при можливості ще раз прийти на зустріч, а на пам’ять подарували ікону Пресвятої Богородиці «Одигітрія».

Зустріч завершили співом многоліття тезоіменитому Предстоятелю Української Православної Церкви Митрополиту Онуфрію.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: