У четвер першої седмиці Великого посту за великим повечір’ям прочитується остання частина Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського.

Вранці цього дня Священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, Намісник монастиря митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, єпископ Вишневський Спиридон і братія Лаври молилися за уставним богослужінням в Успенському соборі.

Під час ранкової служби Блаженніший Владика звершив чернечий постриг насельників Святої Печерської обителі протоієреїв Михаїла, Володимира, Ігоря і послушника Михаїла з нареченням їм імен Аарон, Єлеазар, Мелхиседек і Єлисей на честь старозавітних пророків.

Завершальну четверту частину канону в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських прочитав Намісник Лаври митрополит Павел.

Після прочитання владика Павел звернувся до віруючих зі словом повчання, нагадавши слова святителя Іоанна Златоуста про те, що істинний богослов – це той, хто по-справжньому молиться. Намісник продовжив: «Можна написати скільки завгодно богословських трактатів, можна отримати яку завгодно богословську освіту, але це все марно, якщо людина на навчилася в тиші розмовляти з Богом. Людина, котра лагідна серцем і смиренна душею, котра навчена досвідом, така людина неодмінно є богословом, і вона бачить всі ті омани, які можуть виникати серед людей.

Найяскравішим прикладом богословського життя явилися святі апостоли і ті люди, які в подвизі просіяли. Пустельники, можливо, мало знали книжкових істин про Бога, але сам вигляд пустельників вабив до себе, тому що їх висушене вітром і обпалене сонцем обличчя, їх лагідність і смиренність дарували і іншим людям радість і сенс життя. І люди, пішовши за ними, також досягали спасіння».

Повідав Владика Намісник також про життя і подвиг преподобної Марії Єгипетської, підсумувавши: «Господь не хоче смерті грішника, але всім нам бажає спасіння. Господь дивиться на нас з Голгофи і чекає звернення до Христа кожного з нас. А прикладом істинного покаяння для нас служить свята Марія Єгипетська, душі якої торкнувся Господь, і вона все своє подальше життя провела в подвизі, в пості і молитві. Вона просила у Бога прощення і удостоїлася великої милості, бо ангел давав їй небесну їжу.

І те, що ми чуємо сьогодні за Покаянним каноном, показує нам, що, щоб побачити радість Воскресіння, ми повинні відчути солодкість посту, почути радість молитви і радість того, що нам пропонує Свята Церква.

І тому, дорогі браття і сестри, не будемо покладатися тільки на свої сили, не будемо покладатися на свою лукаву мудрість, але будемо просити Бога помилувати нас з Його великої милості, щоб Він допоміг знайти нам відраду і розраду тут на землі і бути спадкоємцями Царства Небесного!»

Фотогалерея: