Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Конференції

22.10.2021

Слово Намісника на відкритті форуму «Церква відкрита для суспільства»

митрополит Павел

Дорогі шановні учасники форуму «Церква відкрита для суспільства»!

001Церква – боголюдський організм, що є спільнотою людей, об’єднаних цілим рядом характерних рис. І важливий момент полягає в тому, що тут, у нашому земному вимірі, Церква – це саме спільнота людей. Тобто Православна Церква існує в суспільстві і приймає участь, безпосередньо чи опосередковано, у всіх процесах, що в цьому суспільстві відбуваються. Видатний релігійний діяч початку XX століття прот. Василь Зіньківський пише: «Ми не можемо відмовитися від знання, від культури; зберігаючи віру, ми хотіли б в той же час дихати на повні груди, брати участь у всьому, що є істинного і справжнього в культурі».

Церква Христова ніколи не стояла осторонь від розвитку культури, науки и суспільства. Саме в християнську епоху настало прозріння суспільства про устрій Всесвіту, відбулося стрімке зростання впливу природничих наук, а в православній Візантії і латинському заході вперше з’явилися університети та інститути, що й дало поштовх до розвитку науки. Університети виросли на ґрунті кафедральних і монастирських шкіл.

Біблія, біблійні образи і сюжети протягом століть панували в живопису і скульптурі. Найкраще, що створило європейське зодчество – церковна архітектура, – було покликане прославляти велич Бога і Церкви. Також і церковний хор в православних богослужіннях знайшов продовження в музичній культурі народів.

Християнство вплинуло на таку сферу науки як правознавство, піднявши питання про право людини на власний світогляд, про можливість особистого вибору.

Отці Церкви не просто цікавилися наукою, але навіть висували цікаві наукові гіпотези, підтверджені тільки сучасною наукою. І в наш час ми теж знаємо чимало церковних діячів, котрі мали неабиякий науковий досвід, а в ряді випадків і залишили значний слід в різних галузях природничих і соціальних наук, такі як святитель Лука Кримський (Войно-Ясенецький), священик Павло Флоренський та інші.

Все вищесказане являється не просто історичним екскурсом і спогадами досягнень та ролі Церкви в історії суспільства, це показує нам, які завдання стоять перед нами, сучасними християнами.

Так, наука, прогрес і розвиток суспільства знаходяться сьогодні на високому рівні, але головні смисложиттєві питання, що постають перед людиною, лишаються незмінними. І лише Церква може допомогти надати правильну відповідь на найголовніші питання сучасній людині, що з самого дитинства знаходиться в оточенні доступної інформації, яку важко контролювати, фільтрувати, коли навмисно прибираються чіткі межі між поняттями доброго і поганого.

Церква – це організм, що живе і розвивається. Як казав преподобний Нектарій Оптинський, «Бог не тільки дозволяє, але й вимагає, щоб людина зростала у пізнанні. У Божественній творчості немає зупинки, все рухається, і ангели перебувають у розвитку, отримуючи нові одкровення. І хоча б людина вчилася сто років, вона повинна і далі здобувати нові пізнання». А задача нас, сучасних християн, дати суспільству, особливо молоді та дітям, правильний напрямок розвитку цього пізнання у всіх важливих сферах – моральності, духовності, культурі, осмисленні сімейних і взагалі моральних цінностей.

У сучасному інформаційному просторі існує багато підходів, багато поглядів і концепцій щодо вирішення цих проблем. Але вони виходять з положення того, що метою існування людини є лише земне життя, і з цього витікають всі рішення, ідеї, мотиви різних поглядів на важливі життєві процеси. І тільки християнське світорозуміння переступає цей бар’єр замкнутості на своєму земному існуванні. Саме християнська етика обґрунтовує сенс життя, виходячи з того, що наш земний шлях, що завершується смертю, є початком вічного, безсмертного, прекрасного життя, до якого покликана людина.

Також важливо розуміти, що святі отці Церкви вважали, що вирішення смисложиттєвих питань і формування міжособистісних відносин (що є гострою проблемою сучасного суспільства, особливо дітей і підлітків), лежить не в спробах змінити тих, хто поруч, і навколишню дійсність, а в пізнанні самого себе і в зміні тільки самого себе в боротьбі з гріхом. Розуміння цього відкриває абсолютно новий погляд на вирішення питань сім’ї, виховання, роботи з молоддю та інших сфер суспільного життя.

Осмислення того, про що сказано вище, ясно показує нам, що сьогоденне християнство і сучасна Церква стоїть перед серйозними і численними викликами, проблемами, задачами у самих різних сферах суспільного життя. Це все ставить нас перед необхідністю плідного, потужного і конструктивного діалогу між Церквою та  громадською спільнотою, щоб утвердити і зміцнити в людях розуміння вічних, високих і правильних істин, щоб разом працювати над створенням доброзичливого і доброчинно налаштованого суспільства, яке стане основою міцної державності, миру і злагоди.

Боже благословення нехай перебуває з вами!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: