Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Слово Намісника

13.07.2011

Проповідь у день святкування на честь ікони Божої Матері «Володимирська»

vyshgorod_vladimirskaya2В ім`я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні, дорогі брати і сестри, у цьому святому храмі нас зібрала Божа Матір, щоб навчити християнському життю, наставити на той спасенний шлях, що веде до Царства Небесного. У Євангелії, яке читається під час богослужіння у Страсний П’яток Великого посту, сказано, що Господь, звертаючись до Іоанна Богослова, сказав: «Се Матерь твоя». Цими словами, зверненими до апостола, Господь вказує, що ми повинні почитати Божу Матір, тому що Вона є Матір’ю Бога нашого, Який прийшов заради нас і нашого спасіння, прийшов спасти кожну людину, яка тільки побажає цього спасіння і побажає бути з Богом. Звертаючись до Своєї Пречистої Матері, Господь каже: «Се син Твой». Цими словами Він усиновляє нас Божій Матері, тому що, будучи дітьми Божими, ми разом з Її Божественним Сином стаємо Її дітьми.

Тільки та людина, яка почитає Спасителя світу, виконує волю Божу і Його святі Заповіді, може бути сином Божим і сином Божої Матері. У Московських духовних школах був такий випадок: один військовий, проходячи поруч із іконою Божої Матері «Споручниця  грішних», задав питання, чому Матір Божа вважається Матір’ю всіх, хто живе на землі. Тієї ж миті він почув голос: «Для того, щоб ти був Моїм сином, ти повинен виконувати заповіді Мого Сина і святу волю Його. Тоді тільки Я буду Твоєю Матір’ю».

Навіть у  нашому земному житті, дорогі брати і сестри, батькам дуже приємно, коли діти живуть за батьківськими заповітами. Часто у родині можна почути: «Це – заповіт батька, наша спадковість, історія, сімейна реліквія…» Цим самим ми засвідчуємо свою приналежність до роду і підтверджуємо те, що всі заповіді і закони, які були прописані батьками для сім’ї, зберігаються і виконуються із роду в рід. Але людські закони не є обов’язковими для всіх, а Закон Божий, Закон Христовий є обов’язковим для всіх християн, які ходять у заповідях Господніх.

vyshgorod_vladimirskaya11Матір Божа не хоче, щоб ми, Її чада, загинули, і всім, хто призиває Її на допомогу, посилає Свою милість. За життя Пресвятої Богородиці святий апостол і євангеліст Лука на дошці від стола, за яким звершувалася трапеза з Її возлюбленим Сином Ісусом Христом і всіма Його послідовниками, написав образ Божої Матері з Предвічним Немовлям на руках. І коли святий апостол Лука показав образ Богородиці, Вона сказала: «Віднині ублажать Мене всі роди». І додала: «Нехай буде благодать Сина Мого та Моя з цією іконою на всі віки земного буття». І дійсно, дорогі брати і сестри, через усі ікони, які ми на сьогодні маємо, а ікон Божої Матері в світі нараховується приблизно вісімсот, віруючі щедро отримують Божу благодать і силу.

Ми вшановуємо сьогодні образ Божої Матері «Вишгородський», який у 450 році був принесений з Єрусалима до Константинополя, а у 1131 році переданий Патріархом Константинопольським Лукою Хризовергом великому князю Юрію Долгорукому для святого граду Вишгороду, де знаходився він довгий час. Але пізніше, у 1155 році, син Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський, переходячи  на Північ, взяв із собою ікону Божої Матері і залишив її у Володимирі, від чого вона отримала назву «Володимирська» і стала почитатися як велика руська святиня. У 1395 році, коли на місто Москву, на той час ще невелике і незнатне, чинили напад полчища Тамерлана, до міста з Володимира була принесена ікона, перед якою довго молилося духовенство на чолі з митрополитом Московським і жителі міста, щоб Господь звільнив народ і місто від наруги і розгрому. Уві сні Тамерлану явилася Жона, Яка наказала йому залишити кордони Росії. І війська завойовників почали відступати. Кожен може зрозуміти, що, молитвами Божої Матері, Божественна сила привела в страх і трепет монголо-татар, і вони відступили. З того часу встановлено свято Володимирської ікони Божої Матері, і до нині звершуються молитвослов’я перед цією чудотворною іконою, яка врятувала Москву.

Ми бачимо, дорогі брати і сестри, що багато святкувань чудотворним іконам пов’язані з допомогою у бідах народу Святої Русі. Нам відомо, як прославилися чудотворні образи Божої Матері «Почаївська», «Казанська», «Тихвинська». У 1992 році, коли в Україні стався розкол, який тримав у страху і трепеті віруючих людей, Матір Божа нерукотворним відбитком Свого образу на склі ікони «Призри на смирення» явила нам Свою милість і підтримку, вказавши, де повинні бути наші серця, як ми повинні жити, до якої Церкви ходити і кого слухати.

Від ікон Божої Матері благодать і сили щедро отримують люди, які взивають до Богородиці з проханням спасти кожного з нас і відвести лихо від нашої землі. Відомо, що у десятому столітті Божа Матір явила Свій Материнський покров у Влахернському храмі в Царграді, коли опівночі бачили блаженний Андрій та учень його Єпіфаній, як незримо у храмі стояла Пресвята Богородиця, розгорнувши Свій Омофор, і молилась за увесь світ та людей. Усі ми знаємо історію і пам’ятаємо як у роки Великої Вітчизняної війни наші війська, наші рідні і близькі люди гинули у кровавих боях із фашистськими загарбниками. Тоді одному старцю Валаамського монастиря було видіння: Іоанн Хреститель, святитель Миколай і сонм святих  благали Спасителя, щоб Він не залишив напризволяще Русь. Але Господь відповів, що там такий великий занепад віри і благочестя, що неможливо терпіти це беззаконня. Святі продовжували молити Його, але лише тоді, коли Матір Божа предстала перед Сином Своїм та зі сльозами благала Його про спасіння Русі, кажучи:  «Сину, там є багато від нашого роду», Господь почув Її молитви і в цей час відбулася битва на Курській дузі, яка стала переломною у ході війни.

Ось іще один приклад заступництва Пресвятої Богородиці за наш народ у роки Великої Вітчизняної війни. Митрополит гір Ліванських Ілія три доби без сну та їжі молився, благаючи Божу Матір помилувати братів по вірі. Пречиста Діва явилася йому й сказала, що в СРСР мають бути відкриті всі храми, а найбільші міста Росії потрібно з молебнями та Казанською іконою обійти хресним ходом. Молитвами та заступництвом за нас Божої Матері найбільші міста було врятовано, німці панічно тікали.

Врятувала Матір Божа і монастир на Святій Горі Афон. Одного разу ігумен афонського монастиря почув голос від ікони, який попередив його, щоб братія не відчиняли монастирські ворота, а піднялися на стіни і проганяли ворога. У той же час він побачив, як Немовля закривав рукою вуста Богородиці, кажучи: «Залиши це грішне стадо, нехай загинуть від мечів розбійників, бо примножилися беззаконня в цьому монастирі». Але Богородиця, щоб повторити Своє попередження, легенько відвела руку Богонемовля від Своїх вуст, і у цьому положенні ікона перебуває й нині. Чудотворний образ отримав назву «Відрада та Утішання».

Багато образів Божої Матері, через які Вона спасала і спасає кожного з нас. Одному із Патріархів було видіння, під час якого він запитав, де знаходиться Божа Матір, якщо Її було взято на небо. У відповідь Патріарх почув, що Божа Матір знаходиться на землі зі стражденними і тими, хто постійно призиває Її на поміч.

Дорогі брати і сестри, сьогодні Матір Божа є найближчою до нас, тому що ми настільки грішні, що недостойні підняти свої очі на Христа Спасителя. Через своє нерадиве життя ми настільки далекі від Його заповідей та прохань! Тому ми постійно призиваємо Царицю Неба і землі, щоб Вона була нашою Молитовницею, Ходатайкою за нас перед Своїм Сином і Богом.

Деякі люди кажуть, що їм не потрібні ходатаї, вони одразу моляться до Бога. Дійсно, ми можемо молитись, але уявімо собі, що ми стоїмо на світському суді і у нас немає ходатая. Що ми робимо? Ми дивимося в різні сторони, шукаємо ті очі, які співчувають нам у біді. А тим паче, якщо людина неправдиво осуджується. Шукаючи допомоги і, знаходячи її, ми отримуємо полегшення, бо судді прислуховуються до нашого ходатая. Так і перед Спасителем, дорогі брати і сестри,  ми стоїмо як перед Суддею, і хто може почути нас як не наша Матір? Хто може ходатайствувати за нас як не Вона? У Священному Писанні сказано, що ніхто не хоче постраждати за грішника, бо і за праведника ніхто не хоче віддати своє життя. І тільки матір, навіть якщо її син буде останнім в  очах людських, вона єдина буде ходатайствувати за нього перед усім світом, вона готова віддати своє життя, аби її улюблене чадо було прощене і помилуване. Тому, дорогі брати і сестри, якнайчастіше ми повинні піднімати свої духовні очі до образу Божої Матері, просити і молити, щоб Вона взяла нас немічних на Свої Материнські руки і принесла до Престолу Вседержителя. Коли народжується немовля, воно не має сили. Так і ми у житті, як діти: слабі, не маємо сили, не маємо віри, нерідко втрачаємо надію на милосердя Боже… А Вона, будучи біля Престолу Свого Сина і Бога, молиться за нас, якщо ми тільки звертаємось до Неї.

Сьогодні, дорогі брати і сестри, у цьому святому храмі престольне свято. Господь дарував Своїй Матері уділ – Святу Київську Русь, і не тільки Київську, а всю Святу Русь. З усіх сторін нашої держави нас оберігають чудодійні образи Пресвятої Богородиці: «Касперівська», «Почаївська», «Казанська», «Володимирська», «Києво-Печерська» та багато інших. Але навіть звичайна ікона, перед якою ми молимось із чистим і сокрушенним серцем вдома, є великою святинею, тому що це копія тієї чудотворної ікони, яка в той чи інший час прославилась завдяки молитовному предстательству Божої Матері за людей, які просили у Неї допомоги. Ми вдячні Богу і Його Пречистій Матері за велику милість до нас грішних, за те, що Вона сказала: «Хочу воздвигнуть в Киеве на Руси Свою церковь. И Сама приду, чтобы увидеть церковь, и буду в ней жить». Цариця Небесна обрала Своїм домом на Русі Києво-Печерську Лавру, і від цієї святої Лаври, як від джерела благодатної живої води, потекли потоки віри Христової по всій Святій Русі і дійшли до самих країв землі. Із граду Ольги – Вишгороду, з цієї святої обителі, де ми нині знаходимося, вийшли єпископи, монахи, які проповідували, прикликаючи людей на урочистий пир, який приготував Господь для усіх, хто любить Його.

Будемо кожного дня одягатися у глибоку віру, без сумніву сповідуючи, що Господь був, є і буде вічно. Наша Церква Свята, Її визнає весь світ, в Ній ми знаходимо спасіння, а все те, що поза Церквою – це плевели. Не будемо іти дорогою, яка через блуд духовний веде до загибелі і небуття. Будемо вірити і надіятися, що Господь кожного із нас у свій час прикличе до вічного життя, і тоді, молитвами Божої Матері, ми станемо праворуч у сяйві слави Божої і почуємо Його благословенний глас: «Прийдіть всі струдженні і знедоленні, молитвами Моєї Матері унаслідуйте Царство Небесне, яке Я приготував для всіх, хто любить Мене». Нехай Божественна сила і благодать завжди будуть супутниками нам у житті до Царства Небесного. Амінь.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: