На прикладі подвигів православних можна доступно пояснити важливість традиційних сімейних цінностей, благородство душі і благочестя, самовідданість і перенесення скорбот в спокусах. Повною мірою цими якостями володіли святі царствені страстотерпці благовірний цар Миколай Другий з родиною. Їх подвигу, особливо главі царственого сімейства, була присвячена чергова молодіжна зустріч.

Традиційно було звершено молебень з Акафістом Божій Матері, який очолив архімандрит Гліб.

Далі з докладною розповіддю про житіє останнього царя і його близьких виступив частий гість зустрічей протоієрей В’ячеслав.

«Благородство в наш час, як і століття тому, плутають зі слабкістю. Але малодушність і слабкість не характерні для святого царственого страстотерпця Миколая, — відзначив священнослужитель. — Він намагався уникати проявів деспотичності, прислухався до порад довірених компетентних осіб з найближчого оточення в самих різних питаннях життя суспільства. Результати прийнятих ним рішень були продуманими і вкрай важливими для країни…»

Отець В’ячеслав у своєму виступі приділив особливу увагу тому, як в царській родині ставилися до виховання дітей, яке було строгим, майже суворим. Отець сімейства імператор Миколай II вимагав у прислуги відноситься до дітей без поблажок. Метою Миколая Другого і його дружини було виховання нерозпещених, нормальних і здорових дітей: «Таке виховання могло бути по духу тільки православним. Ще маленькою дитиною царевич Олексій виявляв особливу любов до Бога, до Його Церкви. Він отримав вельми хорошу домашню освіту — знав кілька мов, вивчав історію, глибоко розбирався у військовій справі, був вельми ерудованою молодою людиною в різних напрямках науки і культури.

Глибока і щира релігійність виділяла царське подружжя серед представників аристократії того часу. Духом Православної віри було пройнято з самого початку і виховання дітей царської сім’ї. Всі її члени жили відповідно до традицій православного благочестя. Обов’язкові відвідування богослужінь в недільні та святкові дні, говіння під час постів були невід’ємною частиною побуту руських царів,”Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він” (Пс. 20:8).

Однак особиста релігійність государя Миколая Олександровича, і особливо його дружини, була чимось безперечно більшим, ніж просте слідування традиціям. Царське подружжя не тільки відвідувало храми і монастирі під час своїх численних поїздок, де поклонялося чудотворним іконам і мощам святих, але і за своєю ініціативою, з бажанням не відволікатися на мирське і з благочестям присвятити час Господу, здійснювало паломництва до святих місць.

До царствених страстотерпців багато християн звертаються нині з молитвою про зміцнення сім’ї та вихованні дітей у вірі та благочесті, про збереження їх чистоти і цнотливості — адже під час гонінь імператорська сім’я була особливо згуртованою, пронесла незламну віру Православну через всі скорботи і страждання», ­— завершив отець В’ячеслав.

В продовження теми взяв слово отець Гліб. Він всіх закликав молитися, щоб «Господь все управив в нашій країні, тому що часто радіємо з того, від чого потім плачемо. Не будемо рабами своєї тимчасової роботи, але рабами Божими. Важливо читати Євангеліє, зберігати мир в душі, щоб невичерпна благодать Божа просвітила нас і всіх, хто поруч з нами!»

Після закінчення присутні на зустрічі молоді люди подякували священикам за обрану тему для бесіди.

Браття і сестри, запрошуємо відвідати наші зібрання, на яких ви станете учасниками обговорення різноманітних духовно-моральних питань. Нагадуємо про те, що дотримання вимог до форми одягу в монастирі відноситься до всіх без винятку відвідувачів Лаври.

Наступна молодіжна зустріч відбудеться 19 серпня поточного року в актовому залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

Фотогалерея: