У Неділю 9-ту після П’ятидесятниці Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел звершив ранню Божественну Літургію в Хрестовоздвиженському храмі обителі. Його Високопреосвященству співслужили казначей монастиря архімандрит Нестор і братія Лаври у священному сані.

Після читання Євангелія владика Павел звернувся до віруючих із проповіддю, сказавши: «…в житті кожної людини бувають спокуси, які відволікають людину від шляху спасіння, але є і те, що наставляє і зміцнює її. У Священному Писанні людина знаходить заспокоєння і розраду для свого життя, адже слово Боже завжди говорило про правду і істину, воно завжди відкривало нам сенс нашого життя і того, яка доля чекає нас у вічності».

Звернув увагу митрополит Павел і на те апостольське зачало з Послання святого апостола Павла, яке читалося під час Літургії. Владика навів святоотцівське роз’яснення і додав: «Ми повинні дорожити нашою людською природою, бо ми — храм Божий, Бог живе в нашому серці. І тому ми не повинні оскверняти наше тіло, заподіювати йому якусь шкоду, тому що це дар Божий. Деякі угодники Божі і до цього дня не побачили тління. Вони через свої святі нетлінні мощі свідчать про Істину і повчають нас в Божественній любові, вічності і правді. Наше тіло є Дім Божий, в якому живе Бог, і ми не повинні шкодити йому своїми пристрастями і пороками, віддаючись яким-небудь непотребствам, але зберігати його в чистоті і святості».

Розповів владика і про шанованих сьогодні святих страстотерпців Бориса і Гліба, їх житія, про мученицьку кончину, яку вони перетерпіли від свого рідного брата, тим самим проявивши незлобивість і любов: «Вони змирилися перед лицем ворога, і тим самим змогли його перемогти. Вони стали спадкоємцями Царства Небесного, спадкоємцями тієї правди, в ім’я якої жили, а гріх і зло завжди бояться правди. Минуло вже майже тисячоліття з моменту убивства святих Бориса і Гліба, але ми пам’ятаємо їх труди, ми пам’ятаємо їх подвиг, ми пам’ятаємо їх любов і за кожним богослужінням ми просимо, щоб вони благали Бога, і Господь послав мир нашій країні, і закінчилася війна.

Будемо ж, дорогі брати і сестри, мати глибоку віру, матимемо надію на милосердя Боже і просити, щоб Господь очистив наше серце покаянням, щоб показав нам Своє терпіння і найбільшу милість, допоміг нам пройти цей життєвий шлях так, як його пройшли святі угодники Божі і також шанований сьогодні преподобний Полікарп Печерський, який жив в XII столітті і своїми нетлінними мощами спочиває в Ближніх печерах нашої обителі. Він був слухняним Богу, ігумену і людям. Головним змістом його життя стали смирення і послух. І це повинно стати головним не тільки в житті монаха, це повинно стати метою кожного з нас — стяжати ці великі доброчесності. Прославляючи сьогодні преподобного Полікарпа, святих страстотерпців Бориса і Гліба, будемо просити Господа про допомогу і спасіння, тому що всі ми люди і маємо потребу в укріпленні і Божественній любові, адже якщо людина сподівається на свої сили і лукаво мудрує — вона уже загинула, але тільки той, хто повністю віддає своє життя в руки Божі, стане гідним спадкоємцем Царства Небесного, прославляючи в вічності Отця і Сина і Святого Духа!»

Після закінчення богослужіння митрополит Павел подякував братії, які співслужили, за молитви і закликав на всіх, хто молився сьогодні в храмі, Боже благословення.

Пізню Божественну Літургію в цей недільний день у Великій церкві Лаври очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Фотогалерея: