Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Інтерв'ю

21.03.2019

«Молитва з постом можуть все, в тому числі і підняти людину від одра хвороби»

митрополит Павел

— Ваше Високопреосвященство, спасибі за те, що в ці дні Великого посту Ви знайшли час поговорити з нами і відповісти на питання, які цікавлять читачів нашого сайту. Ось завершилася перша седмиця Великого посту. Яке повчання Ви хотіли б дати тим, хто почав піст з усією його строгістю, і тим, хто з тих чи інших причин не постує?

— Я дякую Богу за те, що ми дожили до цього прекрасного періоду. Піст — це для віруючої людини той час, який можна назвати не інакше як духовною лікарнею. Він дає людині всі дари і засоби для оздоровлення як тілесного, так і душевного. І не випадково в стихирах йдеться про це: «Піст — матір смирення, джерело всякої мудрості».

Тим, хто вже постує, хотів би побажати сил, терпіння, успіхів, міцності в своєму вдосконаленні і сходженні з сили в силу. Тим, хто з тих чи інших причин ще не почав постити, хотілося б від щирого серця побажати, щоб вони відчули потребу цього великого ділання, тому що це воістину таїнство, це — очищення душі. У своєму житті я ніколи не змушував кого-небудь постити, кожен повинен сам до цього прийти. І, працюючи над собою, людина сама повинна зрозуміти, що без посту неможливо жити. Піст — це лікування всіх наших недуг тілесних і, в першу чергу, душевних, за словами Спасителя: «Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17:21), маючи на увазі вигнання бісів. Якщо ж хтось не витримав і спокусився, впав в помірності посту, не потрібно впадати у відчай, потрібно вставати і знову йти, і тоді ми обов’язково дійдемо до тихої пристані Царства Небесного.

Багато хто вважає, що піст сам по собі є лише дієта, але потрібно пам’ятати, що він повинен бути пов’язаний з молитвою. Якщо ми побачимо птицю, у якої поранене одне крило, то вона ніколи не злетить у небо. Так і людина: якщо вона дотримується дієти без молитви, то це не дасть ніякого успіху. Потрібно навчитися поєднувати корисне з потрібним, з необхідним. І тільки тоді можна побачити Христа.

— Для кого може піст послаблюватися?

— По-перше, піст послаблюється для людей важкохворих. Це хворі на онкологію, це ті люди, які переживають післяопераційний період, це ті, які страждають від інших тяжких хвороб. Людині в таких випадках приписують вживати те, що вона може їсти, а не те, що вона хоче. По-друге, піст послаблюється для матерів, які мають у своїй утробі дітей, і для тих матерів, які годують груддю немовлят. Природно, строгості посту не дотримуються в армії, а їдять те, що приготують, його не дотримуються в дитячих будинках, в будинках для людей похилого віку. Люди їдять те, що їм пропонують, і те, що у них є. І тут питання потрібно задати більше керівництву цих закладів, керівництву армії. Саме вони повинні піклуватися про те, щоб були якісь певні дні посту, як, наприклад, середа і п’ятниця. Але і це повинно сполучатися з настановами і опікою священнослужителів і з душеопікунською роботою в цих установах. Також піст послаблюється для малолітніх дітей. Але тим не менше з певного віку і дитину треба привчати утримуватися, замість м’яса давати рибу, намагатися обмежити солодке і так далі, щоб дитина розуміла з раннього віку, що таке помірність.

— Ви вже тільки що торкнулися цієї теми, так з якого віку дітям потрібно постити, і з якого віку люди похилого віку можуть не дотримуватися всієї суворості посту?

— Дітей батьки вже з п’яти років повинні привчати до посту. Зараз ми бачимо великий вибір продуктів харчування, і проблеми в цьому немає. Але все це залежить від батьків, які часто піклуються про сторону тілесного блаженства дитини, але забувають про її душу, дозволяючи не постити, дозволяючи поспати і не йти в храм, але потім батьки сильно про це шкодують і журяться. Те, що ми посіємо в дітях з малих років, те залишиться в їхніх душах потім на все життя.

З якого віку людям можна не постити, і з якого віку робиться послаблення посту? Звичайно, якщо людина в старості хворіє і вже не може без тієї чи іншої їжі, то вона може порушити суворість посту. Але тим не менш для літніх людей, які вже готуються до вічності, навпаки, потрібно намагатися постити в міру своїх сил і можливостей. Ми часто стільки грішимо в молодості, що потім не вистачає старості для покаяння…

— Владико, ситуація з недужими, вагітними і годуючими жінками зрозуміла. А чи може сама людина не через стан здоров’я, а через слабку волю (ну, немає сил постити) послабити для себе піст, або на це необхідне благословення священика?

— Я не вважаю, що священик повинен благословляти на попущення посту. Є ікономія, що встановлена в Церкві для людей, які не можуть дотримуватися всієї суворості посту, і жоден богобоязливий і розумний священик чи єпископ не може дозволити будь-кому порушувати і послабляти піст. Це рівнозначно тому, що сказати: «Іди грабуй, вбивай», це рівносильно, якби командир військової частини закликав би солдата порушити присягу і штовхав його на злочин. Людина сама повинна розуміти, що якщо вона порушує піст, тоді вона сама і відповідає за це. Церква пропонує нам свободу вибору і не змушує нічого робити насильно… І кожен сам вільний вибирати, постити йому чи ні. А про користь посту і його значення ми вже говорили на самому початку нашої бесіди.

— Як часто можна причащатися в піст мирянам, які дотримуються всієї суворості посту?

— Як би людина строго не постувала, на мою думку людина не повинна причащатися на кожній Літургії. Досить згадати слова святого апостола Павла до коринфських християн: «Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього Тіла, суд собі їсть і п’є» (1Кор. 11:29). Свята Марія Єгипетська причастилася всього двічі в своєму житті, і цього разом з її глибоким покаянням було досить, щоб вона досягла вічного спасіння. А Іуда взяв Святі Дари з рук Христа і загинув. Це говорить про те, що потрібно підходити до Чаші з благоговінням, не втрачаючи страху Божого — про це потрібно пам’ятати завжди! Дехто каже, що не потрібно сповідатися перед кожним Причастям, але нам щохвилини є в чому каятися, і ми повинні намагатися завжди очищати свою совість через Таїнство Покаяння.

Можна і потрібно причаститися в суботу або неділю першої седмиці Великого посту, причащатися в великі свята: Благовіщення Пресвятої Богородиці, Вхід Господній в Єрусалим або Лазареву суботу, в недільні дні, але обов’язково всім віруючим православним християнам потрібно причаститися на Страсній седмиці у Великий Четвер, коли всією повнотою Православної Церкви згадується встановлення найбільшого Таїнства Євхаристії на Тайній Вечері.

— У другий недільний день Великого посту встановлено звершувати пам’ять всіх преподобних Печерських. З чим було пов’язано встановлення саме в цей день і саме у Великому посту?

— Якщо я не помиляюся, то найбільша кількість святих Києво-Печерської Лаври були канонізовані при святителеві Петрі Могилі, і саме до цього часу сходить встановлення дня пам’яті Собору святих угодників Печерських. А так як святі ці просіяли постом і молитвою, тому що вони подвизалися в затворі і молилися за весь світ цілодобово всі дні свого земного життя, невипадково Свята Церква встановила особливе шанування їх в Великий піст. І невипадково кожен недільний день в посту встановлений на честь тієї чи іншої події або святого, життя якого пов’язане з істинним подвигом в ім’я Господнє. Таким чином Церква нагадує нам про їхні подвиги, щоб і ми бачили, до чого нам треба прагнути для досягнення спасіння.

— На Великий піст люди намагаються подати записки для поминання за упокій спочилих. Під час посту звершується три заупокійних батьківських суботи. Чому в період Великого посту таке значення має молитва, поминання тих, що відійшли в інший світ?

— У Бога немає мертвих, у Бога всі живі… І щодня, а не тільки в період посту потрібно молитися і за живих, і за тих, хто вже відійшов у інший світ. Але в дні Великого посту ми готуємо себе до великих подій, які будемо згадувати: до страждань Христа, до Його смерті і до Воскресіння Спасителя, Якого вже побачили ті, хто перейшов в інший світ. І тому ми повинні молитися за них, щоб Господь змилувався над ними, щоб Він змінив їх загробну долю, щоб вони і за нас могли помолитися біля Престолу Творця, якщо мають на те дерзновіння. Ми повинні молитися за спочилих так, як би ми хотіли, щоб і за нас молилися, коли ми переступимо поріг цього земного життя.

— Які особливості богослужіння Пасії? Ми знаємо, що під час братської служби вона звершується в п’ятницю ввечері під час повечір’я. Але є ще і Пасія, яку звершують ввечері недільного дня. У чому різниця цих чинопослідувань?

— Богослужіння Пасії прийшло до нас із Західної Церкви. Є різні традиції звершення цього богослужіння. Як Ви сказали, її звершують і під час малого повечір’я в п’ятницю ввечері, також її звершують під час вечірні в недільний день напередодні понеділка. Є особливий Чин Пасії з читанням Канону і Акафісту Страстям Христовим, які в нашій святій обителі звершуються в недільні дні ввечері. Під час Пасії ми згадуємо страждання Христа Спасителя і як би готуємо себе до Страсної седмиці. Це дуже корисне для нашої душі богослужіння. І добре, коли людина, виходячи з храму, послухавши Євангеліє Святих Страстей, помолившись за Акафістом Страстям Христовим, збереже в своєму серці все те, що почула за Пасією. Головне, щоб це допомогло їй змінити своє життя на краще, адже Спасителю під час Його тілесних страждань найболючішим було бачити холодність і байдужість людини. Не потрібно бути байдужим, потрібно прийняти Христа як свого Спасителя і постаратися і себе присвятити Богу.

— Скільки разів в посту потрібно соборуватись? І чи припустимо соборування поза періодом Великого посту?

— Всі Таїнства Церкви призначені для зцілення душі і тіла людини. Вони призначені для людини, вони возз’єднують людське єство з Божественною природою. Священик адже не сам, але силою Божою і Духом Святим звершує Таїнства. І обов’язково людині потрібно приймати Таїнство Єлеопомазання, або Маслособорування, або Соборування, його по-різному називають, — як у Великому посту, так і поза постом. В посту потрібно пособоруватись кожному, адже в цьому Таїнстві ми молимося про зцілення наших душі і тіла, а також в ньому прощаються наші забуті гріхи. Повторюся, забуті, а не приховані на сповіді.

Соборуватись можна в посту і двічі, якщо ви відчуваєте, що вам це необхідно. Святий апостол Іаків говорить: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я» (Іак. 5:14). Це говорить нам про те, що в хворобі людина повинна соборуватись і не боятися цього Таїнства, називаючи його «останнім помазуванням», як багато хто часто це робить. Адже ми не знаємо, коли ми помремо, тому і відкладати прийняття цього Таїнства не можна. Кожна чашка води може бути для нас останньою, але це не означає, що її не потрібно пити, так і з Таїнством Соборування.

Коли я служив на парафії, у мене було більше двадцяти випадків, коли я соборував престарілих, тяжкохворих людей, які і з ліжка не вставали, але після прийняття цього Таїнства вони піднімалися від одра хвороби і жили ще десятки років. Це Таїнство дає людині лише добро і здоров’я, воно не веде людину до смерті, але веде її до життя!

— Цього року під час Великого посту будуть проходити президентські вибори в Україні. Чи потрібно православним християнам брати участь у виборах?

— Брати участь у виборах потрібно обов’язково! І потрібно проголосувати за ту людину, яка на вашу думку принесе найбільшу користь для України і для нашого українського народу. Я не буду називати імена і агітувати, за кого потрібно голосувати, але кожен сам повинен по совісті зробити свій вибір. Єдине, що я скажу — це те, що у нас в день виборів є можливість покласти загородження злу або не допустити зло до влади.

Голосувати ні в якому разі не потрібно за тих, хто засуджує священиків і єпископів, хто йде відверто проти Церкви Христової, хто завжди засуджує всіх, крім себе, хто відверто обманює і йде не тільки проти своєї совісті, а й проти свого народу. У ці дні потрібно сугубо помолитися, щоб Господь не допустив захоплень храмів, щоб Господь не дав на поталу святині, щоб не відбувалося розділення народу за релігійним принципом і щоб не було у нас релігійного протистояння, тому що це буде дуже страшно. Напередодні виборів кожен громадянин повинен проаналізувати, хто приніс найбільшу шкоду нашій країні, хто її розорив і продовжує руйнувати, хто завдав шкоди Православній Церкві, кожен з нас повинен прийти до правильних і логічних висновків і зробити вірний вибір 31 березня.

— Великопісне богослужіння досить тривале, особливо в першу седмицю Великого посту. Ви втомлюєтеся під час багатогодинних богослужінь?

— Я ніколи не втомлююся на службі. Звичайно, не кожен день буваю на богослужінні в силу тих чи інших обставин, але намагаюся і келійно молитися, і в дорозі. Так, зараз мені важко класти поклони на службі, так як ще не пройшов у мене післяопераційний період, важко довго стояти, але богослужіння, навіть таке тривале як в перший тиждень Великого посту, не є для мене складністю. Свого часу, коли я служив на парафії, у мене було до тисячі причасників в недільний день в Великий піст, і кожного з них потрібно було сповідати, було більше п’яти похоронів в день, а коли не було посту, то по понеділках, середах і п’ятницях по кілька вінчань і хрестин. І ніколи я не відчував втоми.

Богослужіння не важкі. Найголовніше — це зосередитися і постаратися з усією своєю увагою молитися. Коли ти дійсно молишся, ти не відчуваєш втоми ні в ногах, ні в душі. Подивіться на наших парафіянок, які весь час у храмі. Подивіться на наших бабусь. Спробуйте їх під час богослужіння змусити сісти. Вона на колінах буде стояти, але на лаву не сяде, і лише в рідкісному випадку вона може в цьому дати собі послаблення і присісти, також як і в піст вона ніколи не зробить собі послаблення. Молитва з постом можуть все, в тому числі і підняти людину від одра хвороби. Святий Симеон Новий Богослов тяжко хворів, але ніхто і ніколи не чув від нього нарікання за цю хворобу, а коли він молився, то на три лікті піднімався від землі. У нас же немає ніяких проблем, є тільки один наш недруг — це лінь, від якої нам з усіма своїм силами потрібно позбавлятися!

— Спасибі Вам велике, Владико, за інтерв’ю і змістовні відповіді!

— Благословення Господнє нехай перебуває з усіма нами! І нехай збереже нас Господь в цьому Великому посту і в усі дні нашого життя!

Бесіду вів ієромонах Інокентій (Підтоптаний)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: