Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Огляд ЗМІ

13.10.2016

«Богородиця завжди була зі Своїм Божественним Сином…»

иеромонах Иннокентий

TrapezIconostas

Як часто, відкриваючи сторінки Євангелія, людина і не замислюється над тим, що серед усіх персонажів цієї, воістину, найголовнішою книги Святого Письма, найменша увага, як це не парадоксально, приділена саме Божій Матері. Якщо порівняти те шанування, яке Пресвята Богородиця мала з перших століть християнства і має донині в Християнській Церкві, досить мало приділяється їй місця в Євангелії в порівнянні навіть з апостолами.

І дійсно, читаючи Четвероєвангеліє ми, звичайно ж, з перших сторінок зустрічаємося з ім’ям Пресвятої Богородиці, читаємо про чудесне Благовіщення і втілення від Неї Сина Божого, про зустрічі Діви Марії з Праведною Єлизаветою, про те, що саме Її молитвами Господь створив перше Своє чудо в Кані Галілейській. Чому про Неї мало розповідається, Вона як би прихована від нас на сторінках Євангелія?

Відповідь на це питання ми можемо знайти тільки одне — для кожного з чотирьох авторів Євангелія і так було зрозумілими і природним, що Богородиця завжди була поруч зі Своїм Божественним Сином, що Вона ніколи Його не полишала і завжди пам’ятала слова: «…і меч душу прошиє самій же тобі» (Лк. 2:35).

Вона «..всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм» (Лк. 2:19), і ми можемо собі тільки уявити, як було Матері дивитися на розп’яття Свого Сина, як стискалося Її серце від кожного удару, який був нанесений Спасителю. Саме Нею в особі святого апостола Іоанна Богослова було усиновлено все людство, і зараз вона є Матір’ю для кожного з нас.

Навіть у Своєму Успінні, коли Христос прийняв Її чисту душу, Вона не залишила нас і є Головною Заступницею за нас у Престолу Свого Сина. Можна скільки завгодно говорити про те, як сталося Успіння, що сталося з тілом Божої Матері, але потрібно зрозуміти одне і залишити місце Богу там, де людина хоче знайти відповіді. Потрібно зрозуміти, що Вона поруч зі Своїм Сином і Її молитва до Бога, Її заступництво завжди будуть почуті.

І зараз Вона знаходиться поруч з кожним з нас, Вона дарує нам Свою любов, Своє милосердя і Свої чудеса. Цим ми можемо пояснити і появу безлічі чудотворних ікон Пресвятої Богородиці, деякі з яких належать руці святого апостола Луки, і ми можемо молитися перед ними зараз. Багато з них були написані вже набагато пізніше, але всі ці чудотворні ікони є підтвердженням того, як Божа Мати піклується про нас.

Немов заповнюючи той недолік уваги до Неї в Євангелії, Вона безперестанно залишається з нами. Її Материнський Покров був явлений багато разів за дві тисячі років після того, як Вона зійшла до Свого Сина.

І однією з найбільших милостей є те, що головна святиня нашого народу заснована саме на честь Пресвятої Богородиці.

Можна пояснити тільки дивом і тими молитвами, які підносить за нас Пречиста Діва то, що майже тисячу років на Печерських пагорбах міста Києва з року в рік зростає Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Почавши своє буття з двох маленьких печер, в яких трудилися лише кілька людей, Лавра зросла до того, що стала одним з найбільших монастирів православного світу.

І ніде в світі немає такої кількості святих , зібраних в одному місці і відпочиваючих своїми нетлінними мощами, як в печерах святої Печерської обителі.

Навіть за часів безбожного правління, коли обитель була закрита, Божа Матір не залишила її, Вона не віддала на поталу безбожникам мощі святих угодників, і вже коли закінчився цей час, тільки молитвами Пресвятої Богородиці і всіх Печерських святих був відновлений Успенський собор, зруйнований в роки другої світової війни, були відновлені і освячені інші храми, відреставровані корпуси…

Але, найголовніше, день за днем збільшується число братії, збільшується число тих людей, які моляться за весь світ, несуть свій послух і крок за кроком намагаються виправити своє життя, наслідуючи святих угодників Божих і сподіваючись на милість і заступництво Пресвятої Діви.

Божа Матір любить кожного з нас. Дивлячись на Її чудовий образ, який дивиться на нас з безлічі ікон, всі ми отримуємо те, що просимо, нехай не завжди не зовсім так, як би нам хотілося. Всі наші прохання, що направляються до Божої Матері, Господь спрямує тільки на благо. Потрібно тільки в це вірити і просити.

Просити так, як просили і молилися перші християни, як молилися засновники нашої святої обителі, як вдавалися до Її допомоги і заступництва цілі міста і країни під час лих і навали чужинців. Просити і прославляти Пресвяту Богородицю за всі благодіяння — не тільки ті, які зараз ми бачимо, а й за ті, які були явлені протягом стількох століть.

Вона завжди поруч з нами. Нехай бачити Її могли тільки ті, хто досяг рідкісної святості за життя, але вже тих свідчень, що ми маємо, дуже багато, щоб зрозуміти одне — Вона ніколи нас не покине. Її Материнський омофор простягається на весь Всесвіт і торкається кожного християнського серця, яке відкривається Богові. Вірю, що Її молитвами Господь збереже і нашу обитель, наш град, нашу країну, весь християнський світ і дарує довгоочікуване умиротворення кожному з нас.

Ієромонах Інокентій (Підтоптаний)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: