В цей день Свята Православна Церква згадує і світло святкує пам’ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. З чим же пов’язане таке особливе і побожне шанування саме цього апостола Христового Православною Церквою?

Апостол Іоанн був наймолодшим з дванадцяти апостолів, які йшли за Христом і які невідкладно перебували поруч з Ним, він був братом апостола Якова, і саме їх Господь назвав синами громовими (див. Мк. 3:17), апостол Іоанн сподобився бачити Преображення Господнє і був серед трьох учнів, які спостерігали за Гефсиманським борінням Спасителя. Саме апостол Іоанн, а не хто інший лежав на лоні Христа (див. Ін. 13: 23-25) під час Таємної Вечері, за якою було встановлено Таїнство Євхаристії, і саме він був єдиним, хто стояв біля Хреста під час спасительних страждань Ісуса Христа. Йому, а не комусь іншому, як улюбленому учневі, Господь передає, вже висячи на Хресті, в опікування Свою Пречисту Матір, Преблагословенну Діву Богородицю, а в особі самого Іоанна Богослова всиновлює Богородиці все людство, промовляючи слова: «Оце, жоно, твій син!» (Ін. 19:26).

Богословом же святий апостол називається тому, що такою широкою богословською думкою, як написане ним Євангеліє, не володіє жодне інше. Тому він і зображується на іконах з орлом — в знак того, якої висоти сягнула його богословська спадщина. «Бог є любов» (1Ін. 4:8), — і в цих словах розкривається вся сутність Божества. «Споконвіку було Слово» (Ін. 1:1), – і тільки цією доктриною перемагаються і руйнуються багато з єресей, які виникали згодом.

Про життя святого євангеліста Іоанна Богослова ми знаємо з Євангелія, але що ж нам відомо про його життя за сторінками книг Священного Писання Нового Заповіту?

А знаємо ми, що він був одним з найбільш ревностних проповідників євангельської істини, яку особисто чув від свого Господа і Вчителя. І де б він не знаходився — в морській подорожі, в кайданах, на свободі, він знав про одне — він не може мовчати. І це він вважав своїм обов’язком, він не міг не говорити про те, що переповнювало його серце і душу. І за Переданням Церкви він навіть не зазнав фізичної смерті, адже учні так і не змогли знайти його тіла, коли він вже в глибокій старості попросив поховати себе. Він виховав цілу плеяду богословів і проповідників, які згодом самі проповідували Благовістя Христове, нерідко закарбовуючи цю проповідь мученицькою кончиною.

Чим же ми, що живемо майже два тисячоліття тому, можемо віддячити святому апостолу Іоанну Богослову за його життя, подвиги і труди, якими він стверджував Христову Істину? Та тільки одним — звершенням Божественної Літургії, участю разом з ним в цьому великому Таїнстві, завдяки якому ми найтіснішим образом єднаємося з Христом і отримуємо ту рясну благодать, яка в повній мірі була надана святому євангелісту від Самого її Подавця ще під час земного життя Спасителя.

Але не можемо ми залишити в стороні і те Євангеліє, і ті три Послання, які залишив після себе святий апостол Іоанн. Вони всі просякнуті тією невимовною любов’ю, про яку говорив йому Його Божественний Учитель, вони просякнуті духом істинної проповіді, яку Христос хотів донести до кожної людини, що в Нього вірує. І тепер, читаючи ці книги Нового Заповіту, ми ще і ще раз стаємо причасниками тієї реальності, в якій жив, в якій знаходився і яку проповідував святий євангеліст Іоанн Богослов.

Особливо шанує його пам’ять і наша Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Один з престолів головного Успенського собору нашої святої обителі освячений саме на честь цього святого. І сьогодні, як і в усі дні пам’яті святого апостола Іоанна, там була звершена Божественна Літургія, за якою читалися слова з Євангелія від нього, за якою звершилося велике Таїнство, і всі бажаючі змогли приступити до Святого Причастя. Тому, дорогі браття і сестри, давайте ще й ще раз звернемося до святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова в своїх молитвах, щоб Господь усіх нас сподобив тієї неземної любові, якою був сповнений Його улюблений апостол, і ми всі досягли тихої пристані Царства Небесного. І нехай збереже всіх нас Господь!