Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Проповіді

22.05.2009

Проповідь єпископа Васильківського Пантелеімона в день пам’яті апостола та євангеліста Іоанна Богослова

митрополит Пантелеимон

vl_panteleimonХристос Воскрес! В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Щойно, дорогі отці, брати і сестри, ми стали свідками євангельських подій, що відбулися наприкінці земного шляху нашого Спасителя і Господа, Який постраждав і воскрес із мертвих заради нашого спасіння. Біля хреста Христового, який ми споглядаємо в кожному храмі, який є свідченням перемоги Христа Спасителя над смертю, стоїть Іоанн Богослов – улюблений учень Спасителя, котрого Господь покликав від риболовлі, щоб він став ловцем душ людських.

Господь обрав дванадцять апостолів, щоб слово Євангелія було проповідане всім народам, щоб не залишилося у світі жодної душі, яка б не дізналася про любов Бога до людини, про безмежну любов, яка дала життя земне і життя вічне, яка створила видимий і невидимий світ, яка принесла себе в жертву заради спасіння всього людства. І ось ця любов була розіп’ята на хресті, ця любов була зневажена. Людське серце саме таким чином подякувало Богові за Його безмежну любов. Людина у пориві гріха, злоби та гніву здатна на такі дії, які Господь з висоти Свого Божественного Престолу споглядає з гнівом, але все одно з любов’ю до Свого творіння.

Не можна розділити в людині дух, душу і тіло. Господь створив нас духовно-тілесними, щоб ми розуміли, що великим даром Божим є життя вічне. Дар земного життя – короткочасний, але земне життя треба прожити достойно звання людини і християнина. І ось апостол та євангеліст Іоанн Богослов залишив усе, що він мав у цьому світі, що він здобув своєю працею, залишив свою сім’ю і послідував за Господом. Він побачив у Спасителі не просто Вчителя, Який учив іншим ученням, не просто Чудотворця, Який творив чудеса, подібні до тих, що до їх творили древні вітхозавітні пророки, він побачив у Ньому Месію – Спасителя світу. Він насолоджувався Його божественним ученням, став свідком тих чудес, які могла звершити тільки любов Бога до людини. Згадайте воскресіння дочки Іаїра. Люди знали, що таке смерть, але померла дитина невинна, можливо, навіть безгрішна, горе батьків було безмежним, і багато плачучих було в тій оселі. І ось Господь, незважаючи на зневіру батьків і всіх оточуючих, повернув цій дитині життя. Хтось прославив Бога, а хтось засумнівався. Але ж Господь дає життя вічне всім, і у Бога немає обмежень щодо кольору обличчя чи національної приналежності.

Незважаючи на те, хто де і як живе в цьому світі, Господь завжди відкритий для того, щоб ми могли звернутися до Нього, щоб були почутими у наших молитвах і бажаннях. Але ми повинні виконати волю Божу: бути достойними дітьми Нового Завіту, а щоб такими бути, треба знати, що таке Новий Завіт, чому Господь уклав його з нами ціною крові, пролитої на хресті, чому Він, будучи Богом, став людиною, щоб ми повернулися до Господа, щоб ми знову отримали право на вічне життя, щоб двері Царства Небесного знову були нам відчинені.

Господь призивав на служіння апостольське тих, у кому вбачав, що вони не пошкодують себе заради цієї проповіді, що вони всі свої сили покладуть для того, щоб слово Євангелія стало відомим всім народам. І ось, читаючи Євангеліє, написане апостолом та євангелістом Іоанном Богословом, переконуємось у незбагненних для людського розуму справах Божих. Але Господь творить їх і донині. І якщо Господь сказав, що той, хто вірує в Нього, зробить більше справ, ніж зробив Сам Господь, то яка сила нашої віри має бути, яка любов має бути до Бога і до ближнього, щоб ніхто і ніщо не змогли нас подолати в цьому бажанні віддано любити Бога, слідувати за Ним, творити Його святу волю! Яка має бути надія на промисел Божий і милосердя Господнє до нас грішних і недостойних, щоб твердо вірити, що жодна волосина не падає з голови нашої без волі Божої, що все, про що ми з вірою попросимо у Бога, Він здійснить, якщо ми в цьому не засумніваємося!

Апостол та євангеліст Іоанн Богослов був усиновлений Божою Матір’ю і став Її сином. Все, що переживала Божа Матір у Своєму серці біля Голгофи, біля живоносного Гроба, він описав у Євангелії. Господь явив йому і ті справи Свого промислу, які нам ще невідомі. І ось остання книга Святого Письма називається «Одкровення».

Усе те, чому Господь судив відбутися, сталося. Ми є свідками того, що відбувається, і наші діти побачать великі діла Божі. Слово Боже вчить нас любити Бога. Водночас воно говорить нам: якщо ми не любимо ближнього, якого бачимо, невже наша любов до Бога може бути щирою і вірною?! Коли людина зустрічає свого ближнього, вона хоче подарувати йому мир, хоче поділитися своєю любов’ю, допомогти, поспівчувати, розділити радість або горе. Любов дає нам право чинити саме так. Вона є вершиною всіх досконалостей, вона є тим почуттям, яке Господь заклав у нас, і хочемо ми цього чи ні, ми відчуваємо в собі це бажання подарувати життя, полюбити ближнього і прийняти його таким, яким він є, змиритися перед ним і простити його, коли він согрішає перед нами. Без любові не існувало б світу, не сходило і не заходило б сонце, не з’являлися б зірки на небі. За все це ми маємо прославляти Бога, дякувати Йому, дорожити кожним днем, щоб не прожити його марно.

Якщо ми маємо Святе Письмо, але не читаємо його, не черпаємо з нього сили, не вчимося, як потрібно жити так, щоб Господь радів нами, то горе нам. Якщо ми цитуємо слово Боже, але не робимо так, як заповідає Господь, то Господь спитає з нас, чи виконали ми той Євангельський завіт любові, чи були ми достойними тієї благодаті та милості, які Господь щедро вділяє нам.

Іоанном Богословом написані також Послання, які вчать нас любові, будучи незаперечними доказами того, що слово Боже має бути посіяне в нашому серці, що саме воно є тим зерном, яке має принести достойний плід. Але наше серце має бути тією землею, зораною, политою дощем, з якої потім ті плоди будуть покладені в житницю, ляжуть на чашу правосуддя Божого, будуть зважені і перехиляться до нашої нагороди, яку ми отримаємо по своїй вірі та любові до Господа.

Апостол та євангеліст Іоанн Богослов зазнав мученицьких страждань за Христа: його кидали в кипляче олово, змушували пити отруту, але він осінив її хресним знаменням і згадав слова Спасителя: «Якщо навіть щось смертне вип’ють, їм не зашкодить».

Апостол – це слово, яке означає посланець, проповідник. І напевне кожний із нас теж проповідує Господа, але в силу тієї віри і любові, які він має, які він у собі виховав, які дали йому батьки або Свята Православна Церква. Сьогодні ми теж маємо проповідувати Господа, ім’я Якому – Любов, Який постраждав і воскрес заради нашого спасіння.

Якщо люди будуть бачити нашу любов до Бога, до святої Церкви, до ближнього, вони запаляться цим світлом віри і любові, підуть на нього, і ми приведемо до тихої пристані Царства Божого ті душі, які чекають і шукають нашу любов. Дякуючи Богові, ми маємо святу Церкву, де звучить слово Боже, закликаючи нас до покаяння, до молитви, до достойних справ.

Нехай Божа любов буде для нас у цьому світі запорукою радості в Царстві Небесному. Нехай апостол та євангеліст Іоанн Богослов зустріне нас, коли Господь покличе нас у вічність, і засвідчить, що ми любили Бога і ближнього і достойні любові Божої. По вірі нашій нехай апостол та євангеліст Іоанн Богослов просвітить словом Євангелія наші серця, які досить часто холодні та нездатні прийняти любов Божу і любов ближнього. Якщо в нашому житті будуть відбуватися чудеса, які є незаперечливими доказами любові Божої до нас, подякуємо Господу за Його безмежну любов, яка воскресла, яка просвіщає кожного, хто шукає шлях спасіння. Христос Воскрес!

Фото архімандрита Нифонта

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: