Звершуючи святкування на честь усіх святих, Православна Церква нагадує про те, що Господь посіяв у серця вірян Духа Святого, Який приніс Свої плоди. Святою називається людина, яка довірилася Богу і принесла Йому своє життя. Таким чином вона дозволила Господу діяти в її серці та житті.

У Євангелії, дорогі брати і сестри, ми чуємо такі слова Христові: «Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене;  і хто не бере хреста свого і йде слідом за Мною, той недостойний Мене (Мф. 10:37-38).

Якщо ми більше любимо батька або матір, то, коли прийде час сповідувати Господа, батьки можуть виявитися далекими від Христа. Керуючись тільки людським міркуванням, вони можуть наполягти на тому, щоб ми малодушно відреклися від духовного подвигу і послуху Його волі. І якщо в цьому випадку ми будемо слухати не голос Бога, а поступимося людським тривогам за наше здоров’я і побажання земного щастя, то і ми загинемо, і підуть до загибелі наші близькі.

Але якщо ми підемо на смерть за Христа, на муки, страждання, знехтувавши земними благами, то і ми будемо врятовані, і для наших близьких не зачиняться двері до спасіння.

Хрест – це різні скорботи, хвороби, випробування, всі життєві негаразди, що посилаються нам від Господа, що дісталися нам від наших предків. Ми повинні нести все це заради Бога, уповаючи на Нього, з проханням до Нього про допомогу. Не можна відрікатися від цього хреста, треба вдячно взяти його і нести за Спасителем, тоді Господь подасть сили і допомагатиме в хрестоносінні.

Смиренна молитва до Бога виходила від мучеників, які просили Його пробачити гріхи їхніх мучителів, що в духовному засліпленні не відають, що творять. Їхній подвиг являв вищий прояв любові до ближнього, через яку проявляється любов до Бога. Всепрощенням і незлобивістю святі мученики перемагали зло добром, тому що зло неможливо винищити злом, але тільки добром.

Неділя всіх святих не випадково слідує одразу за святом П’ятидесятниці, а саме для того, щоб показати: святі спасалися і звершували найбільші подвиги і чудеса, терпіли страждання, укріплені благодаттю Святого Духа.

Будемо вшановувати пам’ять святих, звертатися до них з молитвою, бо вони моляться за нас, вони нам допомагають, вони бачать наш стан, наші скорботи, наші хвороби і моляться у Престолу Божого про наше спасіння.

Нехай же Господь за молитвами всіх угодників Божих допоможе пронести і нам свій життєвий хрест, збереже нас від усякого зла, а у визначений час сподобить кожного з нас стати по правицю Його та успадкувати вічні блага в обителях Царства Небесного!