І багатство, і бідність є хрестом, через який Господь випробовує нашу вірність і любов до Нього.

Багатих можна розділити на дві категорії. Одні для себе багатіють, тобто вважають багатство своїм і намагаються цим багатством влаштувати собі щастя на землі. Такі люди забувають, що «життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Лк. 12:15).

Водночас є менша кількість багатіїв, які знають, що їхнє багатство належить не їм, а Богу. Такі вважають себе тільки управителями врученого і не забувають, що є нужденні бідні та злиденні.

У випадку, коли людина вживає Боже багатство на справи милосердя, вона багатіє в Бога. І прийде час, коли Господь скаже їй: «Добрий і вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, над багатьом тебе поставлю; увійди в радість Господа свого» (див. Мф. 25:23).

Господня притча навчає тому, що ми не повинні схилятися перед земними скарбами і сподіватися на них. Потрібно сподіватися на Бога, Який дає людині всяке благо для земного життя і вічності. Що людина візьме з собою у вічність? Із собою ми нічого не заберемо, все земне залишається на землі.

Багатіти в Бога – означає багатіти благодаттю Святого Духа. Цей дар дається людині за її смиренність, терпіння, милосердя і добрі справи.

Через це ми робимо себе здатними вмістити Божественну благодать, і Господь дає силу Святого Духа, що допомагає людині на землі, вона утихомирює й утішає її і вводить її у вічність у Христі Іісусі Господі нашому!