Смуток — світське поняття духовного стану печалі, за якою приходить більш тяжкий полон зневіри. Причини смутку або печалі численні, духовні і матеріальні, вольні або невольні — проте всі вони передбачають собою шлях віддалення людини від єднання з Господом.

А часто подібна богооставленність, — стверджує преподобний Силуан Афонський, — попускається за дії нашої гордині. За словами апостола, проходження шляхами Божими приносить мир і радість у Дусі Святому, а преподобний Амвросій Оптинський казав, що бадьорість людині дарується благодаттю. Звідси і спосіб перемоги над цим тяжким станом, — помянух Бога і возвеселихся, — покаянна молитва з подякою, терпіння і заняття себе будь-яким рукоділлям.

Помагає лише печаль про гріхи, при розчиненні радістю надії. Так вчать досвідом святі отці: життя наше повинне проходити в руслі радості з печаллю, не ухиляючись ні на десно, ні на шує, — шлях царський.