Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Інтерв'ю

14.10.2018

«Свято Покрови Пресвятої Богородиці — це свято миру»

митрополит Павел

— Владика, благословіть! Дозвольте Вас привітати з прийдешнім святом Покрови Пресвятої Богородиці, і розкажіть, яка історія цього свята?

— На жаль, в деяких регіонах нашої країни свято Покрови Пресвятої Богородиці крім свого традиційного значення починають робити торжеством іншого роду, коли збираються люди для безчинств, для того, щоб здійснювати неосвічені вчинки, проявляти грубість людського характеру і беззаконного життя. Але якщо ми звернемося до історичних фактів, то зрозуміємо, що зміст свята зовсім інший. Відбулася така історія: в Х столітті Аскольд і Дір вирушили з походом на тодішній Константинополь. Коли до місцевих жителів дійшла звістка про те, що вони хочуть розорити царський град, розорити святині, то патріарх, клір, єпископат піднесли до Бога молитви. І як раз цього дня 1 жовтня за старим стилем віруючі люди зібралися зі сльозами в храмі. Тому що ми самі вже знаємо, що таке війна і які емоції вона викликає. До 2014 року ми не знали, що це таке, але зараз ми це вже відчуваємо на власному способі життя…

— Самі відчули тяжкість цього тягаря…

— Так. Так ось, у Влахернській церкві Константинополя зібралися віруючі люди, там був серед них слов’янин Андрій і його учень Єпіфаній. І коли Андрій юродивий і Єпіфаній почали молитися з народом, то вони побачили диво: як би розчинився верх храму, вони підняли свої очі і побачили Божу Матір, Яка явилась їм в сонмі апостолів, святителів, архангелів і ангелів, а потім наблизилася до Престолу Свого Сина і Бога. Довгий час Божа Матір молилася зі сльозами. Ми можемо тільки здогадуватися, про що Вона просила, але Вона благала Свого Сина, а потім, знявши з голови Свій Покров, простягнула Його над усіма віруючими храму. Цей Покров святі отці вважають не тільки розпростертим над Влахернським храмом, але розпростертим над усім світом! І ось коли Пресвята Богородиця явилася, всі люди на чолі з архіпастирями, взявши в руки хоругви, пішли хресним ходом, а кораблі недругів тоді вже наближалися, раптом з неба пішов вогненний дощ і кораблі зазнали катастрофи, а місто залишилося неушкодженим, і люди дякували Богу. Тоді Аскольд і Дір прийняли Таїнство Хрещення, прибули на Київську Русь вже не варягами, язичниками і бандитами, а прибули християнами. Вони змінили своє життя і стали жити за Євангелієм, за що і ми зараз ними захоплюємося і прославляємо.

Тому свято Покрови Пресвятої Богородиці — це свято миру, свято любові, свято милосердя, свято носіння тягот одне одного, в яке ми особливо молимося, щоб мирний день настав не тільки для нашої країни, але і для всього світу!

— Владика, ось слово «Покрова» увійшло до загального вжитку. Яке його значення?

— Саме слово має значення «покривати», «захищати». Коли мати виходить з малюком на вулицю, вона покриває його чимось, щоб якось його захистити. Тут же Пресвята Богородиця Сама покрила нас і взяла під Свій Материнський Омофор.

— В цьому і полягає значення цього свята в житті кожної людини?

— Ця подія, це свято має найбільше значення для всього світу, особливо для людей віруючих. І під цим Покровом Пресвятої Діви покликані бути зібраними воєдино в єдиному молитовному пориві, подібно до влахернських християн, всі, хто живе на землі!

— Розкажіть про особливості святкування Покрови Пресвятої Богородиці. Світські журналісти, коли приходять в Лавру, часто запитують, що можна, а що не можна робити в цей день?

— Так, на жаль, виходить, що дуже багато журналістів в наш час не виконують сумлінно своїх обов’язків, багато хто не має поняття про толерантність, про елементарні норми поведінки та поваги, деякі поняття не мають про свята, про те, як про них потрібно говорити і питати. Я на це вже не звертаю уваги. Апостоли, які написали Євангеліє і Послання, які не були журналістами, але вони жили по правді і несли світло світу, обожнення благодаттю Святого Духа. Справжні журналісти знають, що потрібно писати, як потрібно писати; якщо необхідно, то ми щось підказуємо, коригуємо. Що не можна робити в цей день? Не можна грішити, не можна обманювати, не можна красти, не можна вбивати, не потрібно лжесвідчити, не потрібно насміхатись над пороками інших людей. Не можна робити те, що суперечить євангельській істині.

— Але найголовніше для християнина в цей день — це ж взяти участь в богослужінні і спробувати переосмислити своє життя?

— Всі свята призначені для того, щоб людина піднесла молитву. Коли ми здорові, коли нам не ставлять діагноз онкологія або ще будь-який, ми всі такі сміливі. Ми все можемо зробити, ми самі здаємося для себе всесильними. Ми не розуміємо, для чого Церква, для чого Бог. А коли тільки трапляється горе, людина відразу біжить до Лаври, до храму, до монастиря, просить молитов, молиться. І Господь неодмінно допомагає, втішає, Господь не залишає в такі важкі хвилини. Тільки дуже шкода, що в багатьох випадках саме через такі скорботи люди приходять до храму і до Бога. Коли все добре — їм не потрібен Бог. Христос адже плакав на Хресті не від болю, а від грубого поводження людини, від її невіри, невігластва і жорстокосердості… Ми часто не замислюємося, що за все понесемо покарання, за все самі себе будемо карати стражданнями і хворобами і самі собі готуємо пекло…

— На жаль, це, Владика, правда… Чи були у Вашому житті якісь особливі випадки, пов’язані зі святом Покрови Пресвятої Богородиці і відчували Ви Покрову Пречистої?

— Я завжди відчуваю на собі Покрову Пречистої Божої Матері. Я людина по життю хвороблива, з самого дитинства багато хворів, але Господь завжди мене рятував. У дитинстві, мені тоді було два з половиною роки, на мені загорілася сорочка, коли я був біля печі, але мій хрещений йшов повз, побачив мене і врятував. Далі по життю різного роду були хвороби. Сьогодні ми молилися за тих, хто загинув під час пожежі в Московській духовній семінарії. П’ятеро людей померли, я залишився живий. Я тільки зараз розумію, яка милість була на вавилонських отроках, коли згадую, що в 1986 році ходив у вогні. Покрова Божої Матері і ніщо інше як милість Божа через Божу Матір врятували мене тоді. За людськими мірками я розумів, що не маю права жити, але Господь і Пречиста Діва зберегли мене. Покрова Божої Матері, молитовне заступництво преподобних Антонія і Феодосія, і всіх чудотворців Печерських, милість Божа завжди були, є і, сподіваюся, будуть наді мною.

— І нехай Господь Вас зміцнить на многая літа, Владико! Як Ви ставитеся до того, що в цей день зараз нашою державою встановлено святкування Дня захисника України?

— Я ставлюся до цього дуже добре, тому що ми, на жаль, не вміємо цінувати наших захисників. Захисники завжди ставали на оборону нашої Батьківщини і в 1914 році, і в 1941 році, і зараз. Зараз є такі, що намагаються переписати історію і кажуть, що в радянській армії, яка перемогла фашизм, були одні бандити. Це безумство. Якби не їх подвиг, то ця фашистська орда зруйнувала б все і вся. І до цього дня ніхто не може цей подвиг оцінити. І якщо взяти сучасне становище, то я можу тільки подякувати нашим захисникам, що віддають за мене життя, щоб я міг спати, щоб я міг молитися, щоб жила моя мама, щоб жили мої родичі, щоб в мирі жили всі громадяни України. Ці люди дійсно віддають своє життя за свою Батьківщину, і ми всі повинні постаратися жити мирно і не робити нікому зла. Я дякую тим, хто вміє цінувати наших захисників і наших героїв, і дай Боже усім їм здоров’я, радості і Божої милості, щоб вони мали гідне життя для догоджання Богу і служіння ближньому.

— Перед святом Покрови звершується відразу три торжества: пам’ять Преподобного Сергія Радонезького, святого апостола Іоанна Богослова і пам’ять отців Києво-Печерських, що в Дальніх печерах почивають. Що б Ви хотіли побажати всім нашим паломниками і парафіянам в ці святкові дні?

— Я б розповів про ці урочистості трохи в іншому порядку, не в календарному, як пропонуєте Ви, а в тому, в які часи жили ці святі. Апостол Іоанн Богослов є апостол любові і милосердя. Він пише, що таке слово «Бог». Він пише, що той, хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі. І він сам явив цей образ милосердя. Я довго не міг зрозуміти святителя Григорія Богослова, який, звертаючись до свого священика Феодора, говорить: «Отче, коли будеш звертатися словом до Слова, згадай і мене грішного!» А задумайтесь над тим, що Іоанн Богослов говорить: «Споконвіку було Слово…» (Ін. 1:1). Христа ми не бачили, але на початку була творча сила з Отцем і Духом в Єдиному Триіпостасному Божестві. Апостол Іоанн Богослов закликає всіх нас до пізнання правди і істини і бути єдиним стадом Христовим. Другим святом є свято преподобних отців Феодосієвих печер. Це велике свято, це сонм святих, рівних яким немає ніде в світі. Так, славна єгипетська пустеля, Фіваїда — велика, Афон прекрасний, але немає стільки святих в світі ніде, що в одному місці перебувають, які залишили б по собі стільки свідчень Божої любові і милосердя. Їх святі мощі є запорукою того, що вони на Небі бачать Бога, а на землі говорять про Бога. Тут зародилася наша писемність, наша духовність, наша культура, медицина. Все, що у нас зараз є, все почалося на цих пагорбах. Печерська обитель стала не тільки релігійним центром, а й центром життя нашого народу. Преподобний Сергій Радонезький є для мене великим угодником Божим, якого я дуже шаную. Я вчився в Троїце-Сергієвій Лаврі, я відчував його присутність поруч зі мною, коли цього дня сталася пожежа. Не один раз я чув його настанови, як ніби вони адресовані мені. Ще під час земного життя він сказав, що в його монастирі буде так багато духовних дітей, скільки прилітало голубів. І дійсно, Лавра Преподобного Сергія приймає величезну кількість паломників і лампада молитви, яка запалилася від Києво-Печерської Лаври, не згасає в його монастирі і до цього дня. Всі свята по-своєму великі, але є такі угодники Божі, які своїм життям перевершували ангелів, і ми повинні тільки подякувати Богові за тих угодників, що явлені нам, які безперестанно прославляють Христа і нас призивають своїм прикладом і молитвою до вічного блаженного життя!

— Владика, після вибуху Успенського собору безбожною владою залишився практично неушкодженим Іоанно-Богословський приділ. Ви бачите в цьому якесь символічне значення?

— Я вже не один раз говорив про це. Господь сказав апостолу Петру, вказуючи на Іоанна Богослова: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки прийду, що тобі до того…» (Ін. 21:22)», і те, що так сталося, є ще одним свідченням Божого милосердя. Храм зруйнований, а Богословський приділ залишився. Господь любив святого апостола Іоанна за вірність, за чистоту життя, за цноту, за відданість Христу. У житті немає випадковостей, все закономірно, все за Промислом Божим, і відродження Лаври стало ще одним свідченням цієї безмірної любові Бога до нас, до занепалих людей, які в міру своїх сил намагаються досягти вічного спасіння.

— І, звичайно, ми не можемо обійти стороною питання державно-церковних відносин в світлі тих подій, які зараз відбуваються навколо нашої Святої Української Православної Церкви. Ваше напуття всім нам напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці!

— Багато людей не стануть прислухатися до наших слів і напуття. Вони не від стада Христового, адже якби вони були від стада Христового, то не робили б того, що роблять зараз. Звертаючись до всіх віруючих людей і до тих, хто на шляху до віри, і до тих, хто бажає миру і Божественної любові, я вас прошу пам’ятати, що Глава Церкви — Христос! І є ієрархи, які за Уставом Церкви, за канонами Церкви, за Соборними Постановами зберігають всіх нас в чистоті і святості. Протягом усіх років, що за нашими плечима, ми бачимо, що були президенти, були прокурори, були політики, але вони пішли, а Церква, якій багато хто з них намагалися завдати шкоди, стоїть і стоятиме до кінця віку! Наша Українська Православна Церква є самокерованою, у нас є всі атрибути церковного життя, що нам дають можливість спокійно і вільно молитися. Дуже прикро, що долю віруючих людей зараз вирішують люди, що в цих питаннях не обізнані і більш того: деякі з них належать до інших віросповідань. Ми всі, дорогі брати і сестри, повинні пам’ятати, що Церква поза політикою, Церква поза будь-якими інтригами. Істинна Церква повинна спасати душі людські! І більше нічим не займатися. А віруючі самі, дивлячись на плоди інших людей, зможуть зробити правильні висновки.

Тому, браття і сестри, ще раз вітаю вас зі святом Покрови Пресвятої Богородиці і закликаю зберігати мир, частіше звертатися до Святого Письма, навчитися жити згідно з Євангелієм, зберігати свою історію. Час проходить, пройдуть вибори, а питання життя і смерті, спасіння або погибелі — відносяться до вічності. Ми приходимо в світ не за нашим бажанням і йдемо далеко не за нашим бажанням. Не будемо ж засмучувати одне одного, а будемо молитися і просити, щоб Господь зберігав всіх нас в любові до нашої земної Батьківщини, в повазі один до одного і зберіганні всього того, чому нас навчив Христос Бог, а Пресвята Богородиця покрила нас від усякого зла чесним Своїм Омофором.

— Спаси Вас Господь, владика Павел!

— Благословення Господнє нехай безперестанно перебуває з усіма вами!

Бесіду вів ієромонах Інокентій (Підтоптаний)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: