Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Мироточиві глави

Sobor Dalnih

Пам’ять в день Собору всіх преподобних Печерських

До числа святинь, які перебувають в лаврських печерах, належать і мироточиві глави невідомих за іменами угодників Божих.

Згадуючи свій візит в Лавру, католицький монах М. Груневег писав в 1584 році про її печери: «Є там і декілька глав, від яких з зубів тече миро в сосуди. Його вважають дуже цілющим».

У 1621 році дехто Олександр Мозель, грек за походженням і лікар за професією, сумніваючись в вищеописаному диві, побажав побачити мироточиві глави. Мозель вірив тим, хто говорив, ніби ченці самі потайки вливають миро в глави і обманюють паломників. З благословення лаврського священноначалля, Мозелю показали в Ближніх печерах дві глави на скляних блюдах. Коли гість взяв одну з них і став повертати її в руках, щоб перевірити, чи немає в ній таємних пристосувань, несподівано з сухої кісткової тканини у верхній частині голови, в місці, де не було ніякого отвору, почалося настільки рясне мироточення, що навіть присутні ченці прийшли в трепет. Після цього лікар розкаявся в своїй невірі. У тому ж 1621 році від помазання миром, яке Мозелю вручили на згадку про диво, зцілився вельможа Гавриїл Хойський.

У 1630 році Мозель повідав про все те, що трапилося, святителю Петру Могилі, Лаврському архімандритові і майбутньому митрополиту Київському.

Роком раніше у преподобного Петра попросила мира від глав і зцілилася осліпла католичка Марина Пашковська. Взявши у Пашковської залишки мира, знайшла зцілення і деяка пані Щенютінська, що теж страждала на хворобу очей. Перераховані чудеса святитель Петро Могила описав в своїх нотатках, опублікованих в XIX в. У цих нотатках наводиться також випадок зцілення самого Мозеля при помазанні миром від лаврських глав.

Видавці «Патерика» 1635 року помістили в книзі особливе слово «Про глави святих Печерських, з яких миро святе витікає» із згадуванням про зцілення Мозеля і Пашковської.

У поясненнях до карти Ближніх печер 1638 р. є підписи: «…глав пара, миро святе виділяють» і «знову пара глав, святе миро здавна виділяють».

Французький інженер Боплан, який служив у той час в Польщі, писав про печери Лаври: «Три мироточиві глави поміщені в чашах. Миро, яке витікає з них, зцілює від багатьох хвороб».

Голландський художник А. Ван-Вестерфельд присвятив лаврським мироточивим главам один зі своїх київських малюнків 1651 року, зображуючи печерну нішу з шафою, в якому в сосудах покоїлись ці святині.

Архідиякон Павло (Алеппський) писав про Ближні печери в 1653 році: «Ми стали на коліна перед главами святих, цілували їх і їх чоло, від якого сходила благодать. Вони жовті як золото. Вони поміщаються в окремих скляних сосудах. Але дванадцять глав інших подвижників лежать разом в одній печері купою одна на інший».

При виданні «Патерика» 1661 року редактори зберегли в складі книги змінене «Сказання про мироточиві глави».

На печерних картах 1661, 1675, 1703 років мироточиві глави вказуються в різних куточках обох підземель. Те ж відноситься до плану Ближніх печер 1744 року і плану Дальніх печер, який був складений імовірно в тому ж році.

У своєму «Описі» Лаври 1795 року митрополит Самуїл (Миславський) зазначив, що за вівтарем підземної Введенської церкви Ближніх печер «зберігаються різних святих глави мироточиві числом 30». Карта тих же печер за 1795 рік вказує мироточиві глави і в інших куточках лабіринту, а в складеному владикою Самуїлом списку святинь Дальніх печер згадані також «мироточива глава одного зі святих угодників Божих» і «глави різних святих мироточиві числом 30».

В «Описі Києво-Печерської Лаври» 1831 року митрополита Євгенія (Болховітінова) згадуються «30 мироточивих глав невідомих святих, що в Антонієвій печері почивають», і «глав мироточивих невідомих святих 31» в Дальніх (Феодосієвих) печерах.

У «Місяцеслові святих» архієпископа Димитрія (Самбикіна) наводиться витяг з оповідання відомого академіка живопису Ф. Солнцева про лаврські мироточиві глави в «Руській старовині» за червень 1876 року: «Одного разу був при мені такий випадок. Мій знайомий доктор Савенко не вірив, щоб з глав могло витікати миро і притому безперервно… Тому, як тільки вийшло бути йому в Києві, не забув щодо цього провести дослід, зрозуміло, з дозволу монастирських властей. Дослід полягав у тому, що Савенко взяв одну з мироточивих глав, витер її насухо сукном всередині і зовні, точно так само витер і посудину, обв’язав все це папером, який пропускає вологу, і запечатав. Двері кімнати, де залишені були мироточиві глави, теж запечатали. На другий день Савенко прийшов, сам розпечатав главу і в сосуді виявилося миро».

І до цього дня святі мироточиві глави виділяють миро, від якого зцілюється безліч людей, що з вірою притікають до них.

Пам’ять невідомих святих, чиї мироточиві глави почивають в Дальніх печерах, святкується в день Собору всіх преподобних Печерських — в другу Неділю Великого посту.