Без милості судитимуть того, хто перш, ніж бути судимим, хоча й міг проявити милість, але не проявив її. Це справедливе ставлення до всіх жорстоких. Добре відомо, що чим більшу милість кожен із них отримував від Господа, тим несправедливіше він відмовляв у милості ближньому, який цього потребував, і тим справедливіше він понесе покарання за своє нечестя. Тому й Господь заздалегідь попереджає: «Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься» (Лк. 6:37). «Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя.
Милосердя бо ставиться вище за суд» (Іак. 2:13), бо як той, хто не проявив милості, засуджений на Суді Божому, буде скорбіти, так і той, хто проявив милість, отримавши винагороду, буде торжествувати і радіти.

По-іншому: милосердя звеличується над судом. Не сказано: милосердя здобуває перемогу над судом. Адже милосердя не суперечить суду, але звеличується над ним, тому що милосердя хоча й захищає багатьох, але лише тих, хто проявив милість. «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть» (Мф. 5:7). Таким чином, слова «милосердя звеличується над судом» означають, що милосердя ставиться вище за суд. У кого на Суді буде знайдено хоча б одну справу милосердя, у того, навіть якщо буде причина для його покарання, милосердя, немов водний потік, загасить полум’я гріха.