За переданням Феодорівська ікона Пресвятої Богородиці була написана святим євангелістом Лукою.

На початку XII в. Феодорівська ікона знаходилася в каплиці біля міста Малий Кітеж Нижегородської губернії, згодом перейменованого в Городець. Вже тоді ця ікона шанувалася як чудотворна. Великий князь Володимирський Юрій II Всеволодович, облаштовуючи Городець, хотів перенести ікону до міста, але послані ним люди не змогли зрушити її з місця. Тоді князь вирішив, що Пресвятій Богородиці завгодно, щоб тут була влаштована свята обитель, і в 1164 р. на цьому місці був заснований монастир, названий Городецьким, з храмом на ім’я Феодора Стратилата.

В нашестя Батия обитель згоріла, але ікона збереглася. Вона була явлена на сосні 16 серпня 1239 р. молодшому брату Олександра Невського, князю Василію Ярославичу, під час полювання його біля Костроми. Князь спробував взяти ікону, але вона піднялася в повітря. Він запросив духівництво і народ, і після того, як був відслужений молебень, ікону вдалося зняти з дерева і віднести в Успенський собор Костроми. Жителі міста напередодні явлення ікони бачили, як її ніс по місту якийсь воїн в багатих обладунках — так зазвичай зображується на іконах святий великомученик Феодор Стратилат. На честь нього був побудований в Костромі собор. Так за чудесно віднайденою іконою назавжди закріпилася назва «Феодорівська».

Брат Юрія Всеволодовича, князь Ярослав (у святому хрещенні Феодор), благословив цією іконою на шлюб свого сина, святого благовірного князя Олександра Невського. Феодорівська ікона була молінним образом Олександра Невського і завжди перебувала при ньому. У 1263 р., повертаючись з Орди, князь занедужав, і 14 листопада він завершив свій життєвий шлях у влаштованому на місці знаходження ікони Городецькому-Феодорівському монастирі, прийнявши перед смертю схиму з ім’ям Олексій.

У 1260 р., коли до Костроми підступили татари, князь і народ молилися перед чудотворним образом, щоб Матір Божа взяла їх під Свій захист. Сподіваючись на заступництво Богородиці, ікону взяли в похід. Незвичайне сяйво, що сходило від неї, як вогнем попалило полчища татар. Вороги, не витримавши Божественного сяйва, почали тікати.

З Феодорівською іконою пов’язане обрання на царство Михаїла Феодоровича Романова в 1613 р. Прямуючи до Москви, Михаїл Феодорович взяв з собою список з Феодорівської ікони Божої Матері і поставив його в церкві Різдва Богородиці, що в Сенях. Початковий образ Феодорівської ікони залишався в Костромі, а в Городецькому Феодорівському монастирі перебував місцевошанований список з неї.

Феодорівська ікона Божої Матері, що знаходиться в Хрестовоздвиженському храмі на узвишші за лівим криласом, написана на початку XIX ст. Вона була пожертвувана Києво-Печерській Лаврі в 1988 р. митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом (Руснаком).