Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Статті

07.02.2019

Просвітницьке служіння і сповідницький шлях священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського і Галицького

архим. Амвросий (Макар)

ОБЛОЖКА 2108_JAN_4Доповідь на Міжнародній науковій конференції «Київський митрополит сщмч. Володимир (Богоявленський) і початок гонінь на Православну Церкву в ХХ столітті» (Києво-Печерська Лавра, 7 – 8 лютого 2018 р.) — наводиться в скороченні

Все життя і служіння священномученика Володимира (Богоявленського) (1848-1918) — це, дійсно, дуже велика і славетна спадщина Православної Церкви. Однак митрополит Володимир був славетним не тільки тим, що він був єдиним архієреєм в історії Руської Церкви, який ніс архіпастирське служіння на трьох головних митрополичих кафедрах — Московській, Санкт-Петербурзькій та Київській, і став першим архіпастирем-мучеником, який очолив великий сонм святих новомучеників і сповідників ХХ ст. Але велич священномученика Володимира полягає і в тому, що він був самим славетним просвітителем народу в цей важкий час кінця ХIХ — початку ХХ ст., час поширення і впровадження ідей марксизму та атеїзму в суспільстві.

Митрополит Євлогій (Георгіївський) так характеризував святителя: «Митрополит Володимир був старець найчистішої, прекрасної душі. Сором’язливий, непоказний, незлобивий, надзвичайно лагідний, він завжди покірно приймав випробування, які випадали на його долю».

З ранніх літ майбутній священномученик Володимир, Василій Богоявленський, син благочестивого священика Никифора, який був «згодом також по-звірячому вбитий», всім серцем полюбив просвіту, бачачи, як її не вистачає в суспільстві. Тому, перш за все, він цілком присвятив своє життя ретельному вивченню православного богослов’я та духовної спадщини Православної Церкви, почавши навчання в Тамбовському духовному училищі і потім в Тамбовській духовній семінарії. Ці роки стали для юного Василія настільки важливими в його духовному зростанні, що він під час свого архіпастирського служіння з великою радістю повертався думкою до початку свого становлення, надихаючись цією пам’яттю, як свідчить про це митрополит Євлогій (Георгієвський): «Він любив згадувати дитинство, ідеалізував семінарію, своїх вчителів».

І дійсно, молодий Василій Богоявленський, сповнений жаги навчання, поглиблення духовного пізнання, прибуває до Києва і продовжує своє навчання в найдавнішій богословській школі на Русі — в Київській духовній академії, яку успішно закінчує в 1874 р. зі ступенем кандидата богослов’я за твір «Про право церковного відлучення». В академії, спеціалізуючись на церковно-практичному відділенні, Василь Богоявленський не залишився в Києві, а був спрямований в рідну Тамбовську духовну семінарію, де він викладав Священне Писання та інші предмети. Але на цьому він не зупинявся і паралельно викладав у єпархіальному жіночому училищі і в жіночій гімназії.

архім. Амвросій (Макар)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: