Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Проповіді

04.09.2018

Про Успіння Пресвятої Богородиці

архимандрит Алексий

О, дивне чудо! Джерело Життя у гробі покладається, і Ліствицею на небеса гроб перебуває… Дивні Твої тайни, Богородице…

Високий жереб Преблагословенної Діви в справі благодатного Промислу Божого про спасіння світу зробив все Її життя дивним і повчальним. «Дивно народження Твоє, — проголошує Церква, — дивовижний образ виховання, чудно, дивно і невимовно для смертних все в Тобі, Богонаречена».

Після того, як Спаситель, з Хреста втішаючи і ублажаючи Пречисту Матір Свою, замість Себе усиновив Їй улюбленого учня Свого Іоанна Богослова, який розділяв з Нею страждання, учень узяв Її до себе в дім свій в Єрусалимі на Сіонській горі й не залишав до Її Успіння, служачи Їй як матері своїй. Вже за життя Богоматері почали збуватися над Нею пророчі Її слова про Себе: «Ось бо віднині ублажатимуть Мене всі роди» (Лк. 1:48). З поширенням слави Іісуса Христа яко Сина Божого блажіма була і Пречиста Його Матір, що жила на землі. Після Вознесіння Господа на небо Вона перебувала з учнями в молитві (див. Діян. 1:14) і прийняла дари Святого Духа в День П’ятидесятниці.

І також на Горі Афонській, про яку, як каже Стефан Святогорець, Богоматір пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця того місця і перед Богогом за нього Тою, що просить».

За словами тих святих сучасників, які бачили Богоматір, «була Вона Діва не тільки плоттю, але і духом, в серці смиренна, в словах богомудренна, в говорінні не швидка; в читанні писань невтомна, в працях бадьора, в бесідах цнотлива, нікого не образила, всім бажала добра, не гребувала убогим, ні над ким не посміялася, вид Її був образом внутрішньої Її досконалості. Всі дні Свої Вона перетворила в піст: сну віддавалася тільки за вимогою потреби, але і тоді, як тіло Її покоїлося, духом Вона не спала».

На час Свого блаженного Успіння Пресвята Діва Марія знову прибула в Єрусалим. Образ Її світився великою благодаттю Духа Святого, наближав до Бога вірних, і як слава Її поширилася всесвітом, так і злобувала заздрість гордих іудеїв, але Господь зберігав Її недоторканною. Вона перебувала в безперервній молитві, часто відвідувала місця, які Син Її і Бог освятив стопами пречистих ніг Своїх, часто ходила на гору Елеонську.

Для апостолів і всіх віруючих Вона була розрадою і повчанням. Розмовляючи з ними, Вона передала їм всі слова, які складала в серці Своїм; повідала про чудесні події Благовіщення, Різдва Христового, Його дитинства і всього земного життя. Подібно до апостолів, насаджувала і утверджувала християнську Церкву Своєю присутністю, словом і молитвами. Благоговіння апостолів до Богоматері було надзвичайне. Після прийняття Святого Духа вони перебували в Єрусалимі близько 10 років, служачи спасінню іудеїв і бажаючи частіше бачити і чути від Неї божественні слова. Маючи Її як намісника Христа Господа свого, дивлячись на Її святе лице і слухаючи Її слова, учні Христові сповнялися високою радістю. Багато з новопросвічених вірою приходили з далеких країн в Єрусалим, щоб бачити і чути Матір Христа Бога.

Під час гоніння, якому піддав Ірод юну Церкву Христову (див. Діян. 12:1-3), Пресвята Діва з Іоанном Богословом близько 43 року після Різдва Христового пішла в Ефес, в якому проповідувати Євангеліє випав жереб Богослову. Втім, за переказом Передання, Вона була не тільки в Ефесі, але і на Кіпрі у святого Лазаря, який був там єпископом. Піднімалася на гору Олійну, звідки Господь Іісус Христос вознісся на небеса. Там віддавалася побожним спогадами і роздумам, бесіді з Богом в молитві.

Полум’яніючи безперестанно любов’ю до Бога, Свята Діва часто молилася і тужила за Своє переселення в блаженні обителі Сина Свого і Бога нашого. І як передзвіщено Їй було про втілення від Неї Сина Божого, так, коли наблизилася Вона до Свого відходу від земної юдолі, Господь відкрив Їй про Її блаженне Успіння, яке супроводжувалося багатьма чудесними знаменнями, переданими Церквою в прекрасних піснеспівах. На час преставлення Божої Матері апостоли були перенесені на хмарах з кінців землі і поставлені в Єрусалимі. У самий день Успіння Її з’явився на стрітення душі Її в надзвичайному світлі, яке осяяло храмину, Господь з Ангелами і святими. Подібно до хмарного стовпа, що осяяв і охороняв в давнину народ богообраний (див. Вих. 14:19-20), хмарне коло в день поховання осіняло найсвятіше тіло богообраної Отроковиці і Матері, що несли апостоли для погребіння.

За заповітом Богородиці святе тіло Її було покладене в Гефсиманському селищі, яке знаходилося при горі Оливній, недалеко від Єрусалиму, між гробами праведних Її батьків і Її обрученника. На третій день по смерті, коли апостол Фома, що не був при погребінні Святої Діви, прибув до Гефсиманії і була відкрита гробниця Її, пречистого тіла Її там не знайшов. Господь переселив Пренепорочну Матір Свою в Небесні обителі. Як Сам Він воскрес в третій день, так і Матір Його в третій день по смерті Її дивним провидінням Божим з тілом взята на Небеса. Апостоли побачили на хмарах Матір Господа, в сяйві слави і в оточенні ликів ангелів: «Радійте, — сказала Вона апостолам, — Я з вами по всі дні аж до кінця віку».

Церква, згадуючи відхід від земного життя Пресвятої Богородиці, називає його не смертю, як прийнято називати наше преставлення, а Успінням, тобто сном, за яким скоро послідувало радісне пробудження. Смерть звичайних людей оплакують і супроводжують співчуттями, а в славному Успінні Богоматері небеса радіють, і ангельські возрадувалися воїнства, вся ж земля веселиться: «В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництві незмінну надію гроб і смерть не вдержали».

З часу Свого Успіння Богоматір стала для всіх віруючих непоборною стіною, всесильним покровом і міцним заступництвом, стала Матір’ю всього християнського роду. Вона безперестанно молиться за весь світ, і за Її молитвами чудеса милості Божої цілими потоками виливаються на рід людський. Божа Матір, прикрашена всіма небесними доброчесностями, просвіщає, освітлює і радує весь всесвіт. Саме в день Успіння засіяла і зійшла над землею наочно всьому світові слава і велич досі невідомого нікому життя. Краса Її небесних чеснот, прихована в земній юдолі надзвичайною тихою скромністю і премудрою тінню смирення від обкрадування, в день Успіння Її опромінила духовне небо і здивувала ангелів. Тепер ми всі звикли до Її слави, Її могутності, Її незбагненного для розуму людського кохання. Ми так звикли просити і отримувати від Неї просиме, що забуваємо часом про Неї як про живу людину, подібну до нас. Забуваємо, що Її нинішня слава і Божественна могутність — це плоди Її земного життя. І плоди ці народилися живою вірою Пресвятої Діви, Її Божественною любов’ю, Богоподібним смиренням і нескінченним, неминущим стражданням — мучеництвом усього життя.

Вона йшла до Хреста Свого єдиного Сина, несучи Свій хрест задовго до Його Голгофських страждань. Вона сходила на Свій хрест поступово, все життя, і терня страждань жалили Її почуття, розум і серце щодня, поки обіцяна, як передрік праведний старець Симеон Богоприємець, зброя не пройшла Саму Її душу. І цей Її хрест підніс Пресвяту Матір-Діву у славі на небо. Внутрішній зміст Її життя весь складається з мовчазного, великого, що переходить в мучеництво, смиренного страждання, яке не могло знайти розради в одкровенні, співчутті, розумінні і співстражданні людей. І такого ж великого, беззаперечного віддання Себе в волю Божу. Тому зробилася Вона ширше небес, а подвиг Її материнського служіння і заступництва за рід людський, грішний, занепалий, слабкий і який вічно потребує допомоги, заступання і помилування, продовжився і вдосконалився після Її Успіння, придбавши знамення як би всесильного дерзновення. Перед Успінням Своїм Вона говорила християнам, котрі плакали, що тепер Їй, Такій, що постійно бачить Сина Свого, легше буде допомагати стражденному людству.

І зараз не потрібно подорожувати, як раніше, скажімо, з Антіохії до Єрусалиму, щоб увійти в спілкування з Богоматір’ю. Молитовну з Нею співбесіду і зримі сліди Її відвідувань відкривають часом душі відблиски Її прекрасних неземних властивостей. І зараз Її материнське пильнування звершується над кожним, хто щасливий назватися самим негідним рабом Її, настільки невсипно і невідступно, що не набуває собі і найменшої тотожності серед створених живих істот. Приймається і частина сльози, і напівзітхання, і ледь скрушне від скам’янілого серця прохання. З віри, страждань і любові зіткана Божественна сила і могутність Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. І ними ж Вона отримала владу і право розуміти, співчувати і любити всіх немічних, обтяжених тяготами життя і узами гріха. І, звичайно, Материнська турбота Богородиці особливо оточує тих, хто любить Сина Її — Господа Іісуса Христа всім серцем своїм, усією душею і всіма помислами своїми, як любила Його Вона, і хто з самовідданістю йде за Господом тісним і вузьким шляхом духовного хрестоношення, як йшла Вона за Сином Своїм хресним шляхом Його до Голгофи. І вельми приємні Богоматері явно ті, хто наслідує Її в Її найголовніших моральних властивостях.

Але Премилосердна Матір роду християнського з довготерпінням і жалістю очікує і покаяння запеклих і інших грішників, і готова з Материнською любов’ю прийняти всіх, хто залишить своє порочне життя: «Царю Небесний, прийми кожну людину, що молиться Тобі і призиває Ім’я Моє на допомогу, та не відійде від Лика Мого з нічим і не почутою…» Скільки окрадене пекло вже, здавалося, на безнадійних туди в’язнів, у єдину годину викрадених з вічної погибелі всесильним Богоматернім заступництвом за єдине, ледь вловиме їх якесь зітхання або протигріховну минулого життя всього сльозу.

Натхненні і навчені прикладом великого в Бозі життя Приснодіви і силою Її заступництва, будемо просити Її допомоги в усьому, в будь-яких і найтісніших обставинах і на кожну годину, і не ображати своєю нечестивістю Її Материнську за нас надію. І просити не про те, щоб забрала від нас очисні життєдайні страждання, але щоб Вона допомогла нам нести їх заради спасіння душі, не занепадати духом в них і бачити великі духовні блага, приховані таємничо в їхніх надрах. «О Пречиста, молися старанно Сину і Богу Твоєму, щоб спастися стаду Твоєму неушкодженим!»

Будемо спонукати себе і в своєму житті виконувати заповіді Сина Її — Господа нашого Іісуса Христа, і тоді Божа Матір буде нашою невідступною земною Покровителькою, Тією, Яка стоїть біля Престолу Божого і в скрутну годину смертного випробування явить нам Своє заступництво.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: