Особливий духовний настрій витає в повітрі древньої Печерської обителі у день свята Собору преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах почивають.

Ми дякуємо Богу, який удостоїв нас і в нинішньому році дочекатися цього святкового дня! Відомо, що преподобний Антоній спочатку улаштував Дальні печери, але згодом обставини склалися таким чином, що наразі вагома роль у духовному вихованні нашого народу належить Ближнім печерам.

Ближні печери називаються також Антонієвими. Історія їхнього заснування оповідає про таке: коли на Дальніх печерах зібралося достатнє число братій, преподобний Антоній Печерський — цей великий подвижник, отець чернецтва Київської Русі — бажав бути на самоті і спілкуватися з Богом, звершуючи безперервний подвиг посту і молитви, віддалився від братії і викопав собі печерку, яка зараз називається «Ближніми печерами». Згодом до нього стали приходити всі, хто бажав постницького житія. Так милістю Божою і молитвами преподобного влаштувалося це святе місце.

У підземних лабіринтах Ближніх печер знаходяться нетлінні мощі великих угодників Божих, серед яких найвідомішими є преподобні: Агапіт, лікар Печерський; Прохор, який годував нужденних людей хлібом із лободи; Симон, єпископ Суздальський; Полікарп, архімандрит Печерський, що двічі був намісником Лаври (на основі його листування з Симоном був створений Печерський Патерик). Хто не знає таких святих, як Нестор Літописець; Єремія Затвірник, який був свідком Хрещення Русі; Микола Святоша, князь Чернігівський, який споруджував у Лаврі церкви, першою з яких стала Троїцька надбрамна церква. Цей преподобний, будучи князем, сказав прекрасні слова: «Я дякую Богу за те, що Він удостоїв мене трудитися заради цих блаженних чорноризців!» Скільки світильників засяяло під темними склепіннями лаврських печер! Гідні шанування і наслідування преподобні: Аврамій Трудолюбивий; Аліпій Іконописець, який став першим іконописцем на Русі (навчившись у греків, які розписували Успенський собор, саме він дав поштовх іконопису на Русі); Никон, ігумен монастиря Печерського, який постригав у чернецтво преподобного Феодосія Печерського; Феодор Мученик, що вів боротьбу з бісами; Ісаакій Затвірник; Прохор і Никодим, затвірники, які знали напам’ять увесь Псалтир…

Послухи, спокуси і розради сьогодні ті самі, що були і століття тому. Коли говориш про преподобних отців Печерських Ближніх печер — говориш про любов, терпіння, прощення… Ось вам приклади: прочитав житіє ієромонаха Тита, в якому йдеться про прощення преподобним людини, яка вважала його своїм ворогом, — і приклад цього подвижника допоможе примиритися з ближніми. Молитвами Лаврентія, єпископа Туровського, який виганяв бісів, отримуєш допомогу в духовній брані. Підходиш до раки преподобного Єразма, який поборов пристрасть сріблолюбства, — і знаходиш допомогу в боротьбі із заздрістю і бажанням збагачення. Приклад цього преподобного, який все, що мав, віддав на прикрашання храму Успіння Божої Матері, допомагає людині відкрити для себе нові грані благих вчинків, що сприяють досягненню Царства Небесного. Ось це і є життя духовне.

Преподобні завжди поруч із нами, вони «йдуть у ногу» з нашим народом, незважаючи на наші гріхи, милостиво підтримують кожного з нас.

Ближні печери відкривали всьому світу імена своїх подвижників у продовження історії. Це пов’язано з періодами заснування, влаштування, руйнування і відновлення Лаври. З 1670 року, коли було встановлено свято Собору преподобних отців Печерських, що в Ближніх печерах почивають, сформувався список імен тих подвижників, що почивають у Ближніх печерах, які увійшли до Собору. На цьому терені також потрудився святитель Димитрій Ростовський — у його «Житіях святих» є Канон преподобним отцям Києво-Печерським. Шанування лаврських подвижників у сукупності є виявом нашої любові й поваги до тих, хто почиває нетлінними мощами в Ближніх печерах, хто трудився на ґрунті духовного життя, посіявши насіння віри і зібравши благодатні плоди.