Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Сщмч. Касіян (Кузик), ієромонах (1882-1938)

Sobor

Майбутній священномученик Климент Андрійович Кузик народився в 1882 році в селі Гніздичне Волинської губернії в селянській родині.

Чернечий постриг прийняв 9 березня 1922 р.

У Києво-Печерській Лаврі з жовтня 1907 р. ніс послух в богадільні, Голосіївській пустині, Спасо-Преображенській пустині, з якої 24 вересня 1918 р. переведений на послух в економічне відомство (шевська майстерня). У 1919 р. — півчий. У 1921 р. закінчив лаврські пастирські курси. 2 грудня 1923 р. в  Деміївській Вознесенській церкві рукопокладений в сан ієродиякона.

У 1932 р. деякий час перебував під арештом за зберігання золотих монет, переданих йому монастирем ще на початку 1920-х рр. Безпаспортний отець Касіян в 1933 р. висланий з Києва за 50-кілометрову зону.

В середині 30-х рр. переїхав на Черкащину. Станом на 1937 р. проживав у Черкасах, Стрілецький узвіз, 18. Працював шевцем в артілі «Трудшвець». Ймовірно, на прохання НКВС на отця Касіяна від імені артілі 17 грудня 1937 р. надходить характеристика такого змісту: «Швець Кузик К.А. працює в артілі… Колишній монах… в монастирі перебував до 1926 або 1927 р., всього років 25… Дуже вредний тип… Сюди прибув з Білої Церкви. Робить багато браку, не сумніваємося, що з метою шкідництва. Займається контрреволюційною агітацією. Відноситься виключно негативно до радянської влади. Каже, що вибори — не демократія, а простий обман трудящих. Вважаємо, що його місце не в артілі, а в тюрмі. Просимо вжити відповідних заходів».

За даними свідків, отець Касіян «був бродячим попом без парафії», говорив, що «…скоро Бог змилується над нами. Настане час, в церквах будуть знову молитися Богу, а духовенство буде знову вчити народ миру і любові».

Заарештовано 20 грудня 1937 р. Черкаським районним відділом НКВС. Утримувався під вартою в черкаській в’язниці. Звинувачувався за ст. 54-10 Кримінального кодексу УРСР. Звинувачення у контрреволюційній діяльності відхилив, винним себе не визнав. Рішенням «трійки» при Київському облуправлінні НКВС Української Республіки від 25 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Вирок був приведений до виконання 14 січня 1938 р.

Ювілейним Архієрейським Собором РПЦ (13-16 серпня 2000 р.) включений в число новомучеників і сповідників Церкви Руської, які постраждали за віру.