Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Фоторепортажі

07.09.2018

Братія на конференції в Супрасльській лаврі

иерод. Никодим

001-2Щорічно на початку вересня Польська Православна Церква проводить з’їзди тих, хто перебуває в чернецтві, збираючи гостей з різних куточків світу. Такі зустрічі покликані допомогти обміну досвідом богослужбової спадщини обителей різних богослужбових традицій.

З благословення Митрополита Варшавського і всієї Польщі Блаженнішого Сави 3-4 вересня 2018 р. пройшла щорічна міжнародна конференція монахів в Свято-Благовіщенській Супрасльській Лаврі, розташованій на сході Польщі. В цій монашеській обителі особливо шанують Печерських святих. Не випадково в цей раз на захід були запрошені насельники Успенської Києво-Печерської Лаври — колиски чернецтва на Русі. Темою обговорення на конференції була обрана Типологія чернечих богослужінь. В форумі брали участь настоятелі та насельники кіпрських, російських, українських і польських обителей.

Офіційна частина розпочалася з Молебня на початок усякої доброї справи в Благовіщенському соборному храмі Лаври. В богослужінні взяв участь священнослужитель Києво-Печерської Лаври архімандрит Агафон.

Засідання пленарної частини відкрив єпископ Супрасльський Андрій, намісник Супрасльської Лаври, голова Відділу у справах монастирів Польської Православної Церкви. Преосвященніший владика Андрій у своєму вступному слові сказав, що «…древня чернеча традиція прийшла на польські землі з Афона і Києва, тому дуже приємно бачити в числі учасників конференції представників Криту, Гори Афон і Києва».

Намісник Лаври привітав гостей: представника Святішого Патріарха Вселенського Варфоломія — ігуменю Феоксенію з монастиря Хрісопігі (Крит), представника Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила — архімандрита Олексія, намісника Данилівського монастиря і представника митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла, намісника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, голови Синодальної комісії у справах монастирів Української Православної Церкви — архімандрита Агафона, заступника благочинного Печерського монастиря.

В зустрічі також взяли участь архієреї Польської Церкви — архієпископ Білостоцький і Гданьський Яків, архієпископ Бєльський Григорій, єпископ Гайновський Павел (представник Блаженнішого Митрополита Варшавського і всієї Польщі Сави) і єпископ Семятічський Варсонофій, а також ігумени і ігумені польських монастирів в супроводі братії і сестер.

Перед початком доповідей офіційні представники Предстоятелів Помісних Церков зачитали вітальні слова.

Напутнє слово Митрополита Варшавського і всієї Польщі Сави зачитав вікарій Варшавської єпархії єпископ Павел. Потім вітання від імені Патріарха Московського і всієї Русі Кирила проголосив архімандрит Олексій. Намісник Данилівського монастиря звернув особливу увагу на слова Його Святішества про те, що «…чернецтво має бути взірцем для всіх християн».

Помічник благочинного Києво-Печерської Лаври архімандрит Агафон прочитав слово вітання від імені Намісника митрополита Павла.

«Продовжуючи давню монашеську традицію, — було зазначено в привітанні, — ченці звершують свій подвиг і на Богом спасаємій Польській землі, несучи своїм життям і своїм подвигом світло для кожного, хто прагне істини».

З першою доповіддю на тему «Богослужіння в висловах святих отців і вчителів Церкви» виступив архієпископ Григорій — викладач літургіки Варшавської духовної академії. Владика підкреслив, що «…ченцеві доповіді потрібні тому, щоб теорію втілювати на практиці». Доповідач простежив розвиток монашеського богослужіння протягом перших століть його існування, як поєднувалося читання Псалтиря з Іісусовою молитвою, яку важливу роль відігравав спів, через який, за словами архієпископа Григорія, «можна досягти гармонійного стану душі».

Вперше за історію польських зустрічей монахів учасницями стали насельниці ставропігійної обителі «Живоносне Джерело» — Хрісопігі (Крит, Греція) на чолі з ігуменею Феоксенією. В своїй доповіді вона розповіла про різні види такого богослужіння як «агріпнія» (грец. всенічне бдіння). На переконання матінки, ніч в миру означає гріх — часто під покровом ночі в миру скоюються різні гріхи. В монастирях навпаки — монах прикладає зусилля, щоб саме ніч стала часом зустрічі з Господом — молитви.

«Бдіння, — зауважила мати Феоксенія, — завжди має бути пов’язане з покаянням, воно очищає розум монахів після денних турбот».

Одна з доповідей була підготовлена ігуменом Єлисеєм з Афонського монастиря Симонопетра. За словами отця ігумена, життя ченця схоже на ангельське. В сирійському перекладі слово «чернець» означає «той, який звершує бдіння». Перші ченці піклувалися про безперестанну пам’ять про Бога, яка набувається за допомогою читання Псалтиря. Доповідач пояснив терміни «συναξις» і » κρυπτή εργασία» (сокровенне ділання). В доповіді було сказано про значення ночі в монашеському житті:

«Коли монах пробуджується, в першу чергу повинен сотворити келійне правило перед тим, як піти на богослужіння.

Практика Симонопетрського монастиря регулює життя ченця в такий спосіб: 4-5 годин послухів, нетривалі богослужіння, щоб монахам залишався час на читання Святого Письма і святих отців і на правило Іісусової молитви в келії».

З останньою доповіддю на тему: «Зміст і практика співу богородичних канонів в слов’янській і грецькій традиції» виступив ієромонах Павел (Карчевськи), насельник Супрасльської Лаври. Доповідь була розділена на дві частини. Перша була присвячена канонам богородичним з повечір’я з Октоїху, друга канонам з «Нового Богородичника» прп. Никодима Святогорца, які з кінця XVIII століття використовуються часто в грецьких монастирях. Доповідач розповів про різницю у вживанні канону як гімнографічного жанру серед слов’ян і греків, про практику співу параклису, про теми і мотиви в тропарях канонів (молитви про зцілення, втішення, посилання на пророцтва Старого Заповіту або такі догматичні теми як Втілення Сина Божого). Ієромонах Павел підкреслив, що «…слов’янський переклад канонів, зібраних прп. Никодимом Святогорцем, доступний в церковнослов’янському перекладі тільки з 2006 року». За словами виступаючого, один з найцікавіших канонів — суботній канон першого гласу, що побудований як розмова на тему покаяння між грішником, Богородицею і Христом.

На прохання організаторів форуму насельник Києво-Печерської Лаври отець Агафон також розповів про добове богослужбове коло в храмах Печерської обителі.

Особливий інтерес викликала у слухачів розповідь про суміщення архієрейських соборних служб і братських богослужінь, про кількість богослужінь під час свят. «Після захоплення розкольниками Володимирського собору в Києві Предстоятель УПЦ очолює соборні служби в Лаврі, з цієї причини наші собори мають статус кафедральних. Тому напередодні свят звершується всенічне бдіння в декількох церквах, і наступного дня Літургія звершується приблизно в десяти храмах обителі.

Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій також часто молиться разом з братією, особливо під час Великого посту і свят Печерських святих».

Також отець Агафон розповів про нічні служби, про чинопослідування Акафіста Успінню Пресвятої Богородиці, який ввів митрополит Філарет (Амфітеатров), і про те, що цей акафіст співається щотижня і донині.

Перший день конференції монахи закінчили спільною молитвою на вечірньому богослужінні. Його продовженням було ранкове богослужіння на другий день — полунощниця, утреня і Божественна Літургія, яку очолив Преосвященніший Павел, єпископ Гайновський в співслужінні братії обителі і учасників конференції.

Під час богослужіння співав хор сестер монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в селі Звірки. Після богослужінь намісник Лаври єпископ Супрасльський Андрій підвів підсумки зустрічі й подякував усім архіпастирям, високоповажним гостям з-за кордону й тим, хто перебуває в чернецтві, за участь. На пам’ять була зроблена загальна фотографія біля Благовіщенського собору.

З метою ознайомлення з життям православних в католицькій Польщі, з архітектурою й розписами православних храмів настоятель Супрасльської обителі владика Андрій організував для священнослужителів Успенської Лаври паломницьку поїздку по довколишніх монастирях й парафіяльних храмах міста Білостока. В монастирі святого мученика немовляти Гавриїла гості могли прикластися до нетлінних мощей святого, який шанується далеко за межами Польщі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: