Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Статті

07.10.2020

Акафіст Успінню Божої Матері

«Печерський Благовісник»

Запровадження та звершення «Чина молебного пения Успению Пресвятой Богородицы с Акафистом, совершаемого по средам, пред Литургиею, по прочтению часов, в Великой Церкви Успенской Киево-Печерской Лавры»

«Я и Сама приду посмотреть церковь и в ней буду жить».

«Богородицына будет церковь», — и дала нам эту икону, говоря: «Она будет наместной».

Киево-Печерский Патерик

Свята Києво-Печерська Лавра недаремно називається Третім Уділом Божої Матері, адже це місце Богородиця Сама вибрала для Себе та освятила його приходом на ці святі гори образу Свого Славного Успіння, який, зі слів Патерика, став у цій обителі «намісним». Цей святий образ був поміщений у Великій Печерській «Небесі подібній» Церкві, яка була освячена на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

054Ікона Успіння є найшанованішою святинею Лаври. Звідусіль приходять люди для того, щоб поклонитися образу, який був вручений грецьким будівничим Самою Богородицею. Першопочаткове місце знаходження святині у храмі нам не відоме, але з часом ікона зайняла центральне місце і була поміщена над Царськими вратами.

Ікона славилася чудесами, які від неї відбувалися, і в знак подяки монахи та миряни прикрасили образ дорогоцінною ризою. Щоденно братія, прославляючи Богородицю, приносили молитви перед її святою іконою. І вже не відомо, з якого саме часу в обителі перед чудотворною іконою почав звершуватися акафіст, можна тільки припустити, що десь з 1625 року. Адже саме тоді, за років настоятельства архімандрита Захарія (Копистенського), в Києво-Печерській Лаврі відбулася перша публікація Акафіста Успінню Богородиці, написаного Константинопольським патріархом Ісидором І Вухарісом. Це був перший переклад даного акафіста з грецької мови на слов’янську.

055За часів намісництва архімандрита Антонія (Смирницького) та з благословення митрополита Київського Серапіона (Александровського) між 2 січня 1815 року, коли став намісником Антоній, і 16 березня 1822 року, коли митрополитом став Євгеній (Болховитінов), було запроваджено звершення «Чина молебного пения Успению Пресвятой Богородицы с Акафистом, совершаемого по средам, пред Литургиею, по прочтению часов, в Великой Церкви Успенской Киево-Печерской Лавры» в знак подяки Богородиці за порятунок Києва та обителі в 1812 році від «нашествия Галлов».

Цей чин являє собою скорочене всеношне богослужіння, в якому відсутні незмінні піснеспіви. Окремою книгою лаврською типографією «Чин молебного пения Успению Пресвятой Богородицы с Акафистом, совершаемого по средам, пред Литургиею, по прочтению часов, в Великой Церкви Успенской Киево-Печерской Лавры» був виданий 1896 року. Окрім стихир, канону і акафіста, книга містить в собі партитурний додаток лаврського розспіву тих піснеспівів, які входять у даний чин.

Кожну середу, крім святкових днів, перед іконою читається акафіст Успінню Божої Матері зі співом акафіста двома кліросами. Архімандрит Антоній завжди читав цей акафіст, а після нього й інші намісники також. Розпочинався чин молебню з акафістом о 8:30, а під час Великого посту — о 9:00.

056Іноді цей чин очолював і митрополит Київський, який являється Священноархімандритом Лаври. В архіві зберігся документ, який детально описує «служение Его Высокопреосвященством молебного пения Успению Пресвятыя Богородицы, в Киево-Печерской Лавре, бывающаго по средам». Починалося служіння архімандритом перед Престолом в співслужінні ієромонахів. Канон Успінню читали два чтеці на солії. По шостій пісні канону та малій єктенії з возгласом починався спів першого кондака акафіста «Избранной от всех родов», під час якого владика разом з архімандритом та ієромонахами, поцілувавши Престол, виходили на амвон, звідки архієрей і починав звершувати мале «каждение».

Владика читав молитву, яка передує акафісту, і три ікоси з кондаками, архімандрит читав два ікоси з кондаками, ієромонахи по одному ікосу з кондаком. Дванадцятий ікос з тринадцятим кондаком, а також перший ікос знову читав владика.

Кожний ікос читається до слів «Радуйся», які вже клірошани співають до кінця. Після прочитання акафіста перед чудотворною іконою співається кондак Успіння «В молитвах неусыпающую», читається молитва, після якої проголошується прокімен та читається Євангеліє, співаються припіви перед стихирою і стихира «Егда преставление пречистаго Твоего Тела готовляшеся», молитва «Спаси, Боже, люди Твоя», возглас.

057Під час співу і читання сьомої пісні канона владика разом з архімандритом і ієромонахами прикладається до ікони, яка під час співу першого кондака разом з лампадкою повільно опускається і зупиняється посередині Царських врат на час звершення акафіста, як би осіняючи всіх молящихся. Всі служащі заходять в олтар, цілують Престол і кланяються архієрею. Потім служіння закінчує архімандрит з ієромонахами в порядку чинопослідування.

Також, окрім звершення соборного акафіста, кожної середи щоденно перед початком пізньої Літургії чудотворну ікону на шовкових шнурках опускали для поклоніння. Після закінчення пізньої Літургії перед іконою звершувався загальний молебень, для поминання на якому записувалися у інока, який знаходився в притворі, а також до нього зверталися бажаючі відслужити перед іконою особливий молебень — «за плату по мере усердия».

В день кончини преподобного Феодосія, 3/16 травня, щорічно святкується пам’ять явлення чудотворної ікони, перед якою з 1812 року в спомин позбавлення від нашестя «двунадесяти языков» сіяє незгасна лампада з 10-ти стаканчиків різнокольорового скла. В часи лихоліття чудотворну ікону торжественно обносили навколо лаврської огорожі, так було в 1812, 1831, 1847, 1866 роках.


Список використаних джерел та літератури

Архівні матеріали:

Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Фонд 128. Києво-Печерська лавра: Оп 1. Спр. 8. О совершении митрополитом церковных служб в Киево-Печерской Лавре.

Література:

Киево-Печерский Патерик. — Киев, 1909.

Бублик В. Д. Путеводитель по Киеву и его окрестностям, 1890. — С. 440.

Титов Ф. И. Путеводитель при обозрении святынь и достопримечательностей Киево-Печерской лавры и г. Киева, 1910. — С. 99.

Архідиякон Андрій (Ломага)


Публікується без змін, як зазначено в оригіналі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: